У Білому домі заперечують розмови про територіальні поступки України в обмін на членство в НАТО

Політика

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі заперечує наявність розмов про ймовірне надання Україні членства в НАТО в обмін на територіальні поступки країні-агресору Росії. Про це він сказав 16 серпня на брифінгу, відповідаючи на запитання українського журналіста Дмитра Анопченка, трансляцію вели на YouTube-каналі Держдепу.

Кореспондент сказав, що від надійного джерела в Білому домі чув, що "обговорюють ідею, що Україна може стати членом НАТО лише в кордонах, які будуть звільнені саме в цей момент".

"Нічого такого немає. Це не так", – відреагував Кірбі.

Він продовжив, що США намагаються "допомогти знайти [Україні] шлях до членства" в НАТО.

"Ми публічно заявили, що НАТО буде в майбутньому України, і на Вільнюському саміті Альянс підтримав цю ідею і підтримав концепцію, згідно з якою можуть розробити шлях для ймовірного членства. Але зараз основну увагу мають зосередити на тому, щоб допомогти Україні відбити російську агресію й далі відвойовувати території, які належать їй по праву", – додав Кірбі.

Дискусії щодо "розміну" територій на членство в НАТО почалися після того, як 15 серпня глава апарату генерального секретаря НАТО Стіан Єнсен припустив таку можливість. "Я думаю, що рішення може полягати в тому, щоб Україна відмовилася від території і натомість здобула членство в НАТО. [...] Я не кажу, що так має бути. Але це може бути можливим рішенням", – заявив Єнсен 15 серпня, наголосивши, що Україна сама має вирішувати, коли й на яких умовах вона хоче вести переговори з Росією. Слова Єнсена розкритикували в Офісі президента України та в РНБО. Офіційний представник Альянсу підкреслив, що блок підтримує Україну й відданий досягненню справедливого й міцного миру. 16 серпня Єнсен попросив вибачення за цю свою заяву. "Я не мав так говорити. Це була помилка", – наголосив чиновник.

Контекст

На тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовано в її Конституції.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020 році Україні надали статус партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україні не надали.
У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, ідеться, що Україні для вступу до блоку вже не потрібен план дій щодо членства, але поки в ньому немає запрошення до Альянсу. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення на вступ у Альянс, коли союзники погодяться із цим і будуть виконані відповідні умови", – ідеться в комюніке.
Українська влада неодноразово заявляла, що налаштована на деокупацію всіх захоплених з 2014 року українських територій, зокрема Криму. Наприклад, у квітні глава МЗС Дмитро Кулеба зазначав, що Україна готова обговорювати будь-який мирний план, який не веде до здавання територій або заморожування конфлікту.