Президент України Володимир Зеленський та Офіс президента не будуть реагувати на введення санкцій США проти члена провладної фракції "Слуга народу" у Верховній Раді України Олександра Дубінського. Про це 12 січня "Радіо Свобода" повідомив антикризовий радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.
"Чому саме президент має на це реагувати, а не керівництво фракції, наприклад? Дубінський – депутат. І первинна реакція – це прерогатива депутатського корпусу і насамперед фракції "Слуга народу". Саме так правильно", – зауважив Подоляк.
Раніше заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук заявила, що кроки і висловлювання Дубінського часто не збігалися з позицією фракції. На думку Кравчук, "буде коректним, якщо такі особисті події коментуватиме сам Дубінський".
Депутати фракції ще не обговорювали занесення Дубінського до санкційного списку, зазначила вона.
11 січня США занесли до санкційного списку щодо України 11 фізичних осіб та організацій. Під санкції підпало семеро громадян України. Окрім Дубінського, це, зокрема, колишній прокурор Генпрокуратури України Костянтин Кулик, бізнесмен-утікач, екснардеп Олександр Онищенко, колишній український дипломат і політолог Андрій Теліженко.
За повідомленнями мінфіну США, ці фізособи пов'язані з народним депутатом України Андрієм Деркачем, щодо якого США ввели санкції у вересні 2020 року "за спроби вплинути на президентські вибори у США 2020 року". Разом із Деркачем санкції ввели ще проти трьох росіян – Артема Ліфшиця, Антона Андрєєва і Дар'ї Асланової, співробітників російського "Агентства интернет-исследований" (більш відомого як "фабрика тролів").
Сам Дубінський заперечує, що спільно з Деркачем намагався вплинути на президентські вибори у США 2020 року.
Деркач у травні, червні, липні та вересні опублікував чотири партії записів нібито телефонних переговорів п'ятого президента України Петра Порошенка, які той вів у 2015–2016 роках із різними політиками. Зокрема, було опубліковано нібито записи розмов із президентом РФ Володимиром Путіним і нині обраним президентом США Джо Байденом.
На записах люди з голосами, схожими на голоси Порошенка та Байдена, зокрема, обговорювали відставку тодішнього генерального прокурора Віктора Шокіна й одержання Києвом кредитних гарантій від США на суму $1 млрд. Деркач вважає, що Байден міг чинити тиск на керівництво України.
У США 3 листопада 2020 року відбувалося основне голосування на виборах президента. На посаду претендувало понад 10 кандидатів, головними конкурентами стали республіканець, чинний глава Білого дому Дональд Трамп і демократ Байден.
7 січня Конгрес США затвердив Байдена переможцем президентських виборів. Він здобув 306 голосів вибірників, Трамп – 232. Інавгурація нового президента США має відбутися 20 січня.