Судове засідання було перенесено на 9 березня.
"У зв'язку з, як нам повідомили, хворобою одного із суддів колегії сьогодні розгляду нашої апеляційної скарги стосовно накладення арешту на майно Петра Порошенка не сталося. Ми просили якнайшвидше його призначити, тому що вважаємо незаконним це накладення арешту. Воно порушує всі можливі приписи і законодавства, і принципи верховенства права", – прокоментував адвокат.
Він додав, що Порошенко зацікавлений у якнайшвидшому розгляді питання. Головань також розповів, що в ухвалі Печерського суду про арешт майна виявили порушення.
"Певні документи, певні матеріали, які виявилися доданими до клопотання прокурора про накладення арешту і на які посилалася суддя при постановленні ухвали про арешт, з'явилися там уже після того, як було проголошено резолютивну частину рішення", – уточнив захисник.
За його словами, на документах немає позначок про те, що суд досліджував їх під час судового засідання.
"Тобто мова йде про те, що Печерський суд, конкретно суддя, розглядаючи питання про накладення арешту майна, мала якісь позапроцесуальні контакти з представниками ДБР", – заявив юрист.
6 січня Печерський райсуд Києва задовольнив клопотання Офісу генпрокурора (ОГП) України про арешт майна Порошенка. В ОГП уточнили, що суд заарештував майно Порошенка, яке належить йому "на праві власності, відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна".
Після цього пресслужба "Європейської солідарності" заявила, що суд заарештував також активи телеканала "Прямий" та "5 каналу". У Державному бюро розслідувань (ДБР) заявили, що "арешт на корпоративні права на вказані канали та їхні активи не накладався".
Контекст
20 грудня 2021 року Порошенка повідомили про підозру в держзраді та сприянні діяльності терористичних організацій у справі про постачання вугілля з ОРДЛО у 2014–2015 роках. Його адвокат говорив, що підозру "засунули в щілину хвіртки". За три дні до цього Порошенку намагалися вручити повістку про виклик у ДБР у цій справі, але він сів в автомобіль і поїхав, а пізніше того самого дня вилетів з України.
"Порошенко категорично відкидає звинувачення з боку влади і вважає їх класичним взірцем сфабрикованих, політично вмотивованих справ і чорного піару проти політичних опонентів", – заявили у партії "Європейська солідарність".
Порошенко прилетів до Києва з Варшави вранці 17 січня 2022 року. В аеропорту "Київ" ("Жуляни") його зустрічало кілька тисяч людей. На брифінгу Порошенко заявив, що його "незаконно намагалися не допустити на територію України". За його словами, ситуацію вдалося врегулювати "виключно завдяки тому, що у складі пасажирів рейсу, яким ми повернулися з Варшави, була величезна кількість журналістів".
У ДБР заявили, що намагалися вручити Порошенку в аеропорту процесуальні документи, але його адвокати "втекли".
Після цього Порошенко прибув до суду на обрання запобіжного заходу. Під час засідання адвокат експрезидента Ігор Головань сказав, що сторона захисту не бачила жодного документа, який би підтверджував повідомлення Порошенка про підозру, тому він не має статусу підозрюваного.
Прокурори просили суд заарештувати Порошенка на два місяці з правом застави в розмірі 1 млрд грн. 17 січня суд не обрав йому запобіжного заходу – суддя пішов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, засідання перенесли. 19 січня суддя оголосив текст ухвали – Порошенку як запобіжний захід обрали особисте зобов'язання.
Захист та обвинувачення оскаржили рішення суду щодо запобіжного заходу для політика. Київський апеляційний суд 28 січня переніс розгляд скарги на 11 лютого.