Українську делегацію на переговорах із Латвією очолив заступник глави ОП Ігор Жовква.
"Сторони окреслили зміст угоди, її ключові елементи й тематичні блоки. Було узгоджено графік подальших переговорів", – ідеться в повідомленні.
Як зазначили в ОП, Україна зараз веде такі переговори з вісьмома країнами – США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, Фінляндією, Латвією та ЄС.
"Завданням України залишається, щоб кожна така угода зміцнювала нашу державу, наближала перемогу та додавала сили міжнародному праву й правопорядку", – зазначають у повідомленні.
Контекст
У червні 2023 року глава Української держави Володимир Зеленський заявив, що в Києві розуміють, що під час війни Україна не зможе стати членом Альянсу, але їй потрібні юридичні гарантії безпеки на шляху до НАТО.
Країни G7 (США, Німеччина, Японія, Франція, Канада, Італія й Великобританія), а також Євросоюз 12 липня ухвалили декларацію про підтримку України з гарантіями безпеки на полях саміту НАТО у Вільнюсі. У разі майбутнього збройного нападу Росії "Велика сімка" пообіцяла надати Україні зброю, військову техніку й економічну допомогу, а також покласти економічні й інші витрати на Росію.
До декларації G7 про гарантії безпеки для України приєдналося 32 країни, повідомив Зеленський 30 січня 2024 року.
Україна планує підписати конкретні двосторонні угоди з кожним із союзників, пояснив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.
12 січня Україна й Великобританія підписали першу угоду про гарантії безпеки. 16 лютого Україна уклала угоди у сфері безпеки з Німеччиною і Францією, 23 лютого – з Данією, 24 лютого – з Італією й Канадою, 1 березня – з Нідерландами.
+10 Київ
