Україна не відмовиться від своєї мети вступити до ЄС та НАТО

Політика

Україна не відмовлятиметься від своєї стратегічної мети щодо вступу до Європейського союзу та НАТО, оскільки це необхідно для безпеки країни, заявила нардепка від "Європейської солідарності", голова комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Про це вона сказала 24 березня під час онлайн-дискусії в межах Київського безпекового форуму, передає кореспондент "ГОРДОН". Дискусія організована Фондом Арсенія Яценюка "Відкрий Україну".

"Ми не збираємося відмовлятися від своєї стратегічної мети щодо ЄС та Північноатлантичного альянсу. Оскільки нейтралітет для нас на сьогодні – це те, що, на жаль, означатиме колосальну демотивацію величезного прошарку українського суспільства, яке бореться за свою незалежність із 2014 року", – сказала вона.

Депутатка підкреслила, що прийняття цієї вимоги Росії означатиме поразку Заходу, "який просто піддасться на ядерний шантаж РФ".

На її думку, нейтралітет для України означатиме в майбутньому демілітаризацію, федералізацію і врешті-решт "перетворення на якийсь південний федеральний округ або губернію Росії".

"У нас немає такої розкоші, щоб стати нейтральними. Зараз, коли світ вирішує, бути на стороні світла чи зла, ми бачимо, як вони повертаються до сторони світла. Так само і для України немає вибору у бік нейтралітету. Ми повинні рухатися чітко в напрямку приєднання до ЄС та НАТО, що дасть нам захист у майбутньому", – сказала Климпуш-Цинцадзе.

Вона наголосила, що Україна, захищаючи свої цінності, щодня платить за це "своєю відданістю, своєю рішучістю, своєю кров'ю".

"От чому я наполягаю, що ми будемо готові до вступу, як тільки закінчиться війна", – резюмувала депутатка.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року Рада ухвалила закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
1 березня 2022 року, на тлі масового військового вторгнення РФ в Україну, Зеленський заявив, що якщо Альянс не готовий прийняти Україну до себе, то має надати їй гарантії безпеки. "Наші партнери, якщо вони не готові прийняти Україну в НАТО... тому що Росія не хоче, щоб Україна була в НАТО, мають розробити спільні гарантії безпеки для України", – сказав він.
За словами голови фракції "Слуга народу" у Раді Давида Арахамії, Україна готова розглянути прямі гарантії безпеки від різних країн як альтернативу членству в НАТО.
18 березня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук допустив можливість зміни Конституції щодо євроатлантичної інтеграції України за підсумками перемовин із Росією про припинення війни. Представник президента у Конституційному Суді, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський наголосив, що під час воєнного стану Конституцію міняти не можна.