Українські політики, громадські діячі, журналісти звернулися до Байдена через "Північний потік

Політика

Українські політики, громадські діячі, журналісти та активісти звернулися з листом до президента США Джо Байдена, його просять переглянути рішення про незастосування санкцій до компанії – оператора газопроводу "Північний потік – 2". Про це 1 серпня повідомила "Європейська правда", у розпорядженні якої є цей документ.

У листі зазначають, що угода США і Німеччини щодо газопроводу ставить під загрозу допомогу США, раніше інвестовану в трансатлантичну безпеку і трансформацію України, і не передбачає ефективних гарантій безпеки для країн, які мають стосунок до проєкту.

"Заява про "Північний потік – 2" означає, що в російський державний бюджет буде вкладено більше грошей, які будуть використовуватися для фінансування зловмисних дій у Сполучених Штатах і воєнної агресії проти України. Ці гроші будуть використовуватися для підтримки деспотичних режимів і придушення сподівань не тільки українського народу, а й білорусів, грузинів і будь-якого іншого російського сусіда, який наважується шукати свою долю", – заявляють у листі.

У ньому також підкреслили, що в разі запуску газопроводу Україна втратить важливий чинник стримування ескалації російської агресії, у Кремля будуть розв'язані руки, щоб почати широкомасштабний наступ на Україну.

"Це дало б Росії більше можливостей шантажувати Україну і Європу, зупиняючи або скорочуючи поставки газу, і створило б умови для того, щоб Росія саботувала і завдавала значної шкоди українській газотранспортній системі або її сегментам, щоб унеможливити транзит газу через Україну", – зазначили в заяві.

Автори листа просять скасувати до середини серпня необґрунтовану відмову від санкцій проти компанії Nord Stream 2 AG і повністю виконати всі санкції відповідно до вимог законодавства США.

Лист підписали народні депутати Ярослав Юрчишин, Марія Іонова, Соломія Бобровська, екснардепка Світлана Заліщук, директорка Центру "Нова Європа" Олена Гетьманчук, голова правління Фундації Dejure Михайло Жернаков та інші. Під листом поставило підписи 47 осіб.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть у ньому участь, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили.
Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року повідомив, що "Північний потік – 2" добудовано на 99%. У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкції стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США і далі вводитимуть санкцій проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки та повернення окупованих територій.
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше ніж $1 млрд, який піде на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше як $175 млн.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба після цього заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією і Німеччиною щодо "Північного потоку – 2".
Угоду США і Німеччини розкритикували в Польщі, Литві та Естонії.
28 липня стало відомо, що група сенаторів-республіканців вимагає від адміністрації Байдена введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2" і погрожує заблокувати затвердження кандидатів на керівні посади у міністерстві фінансів.