$38.97 €42.44
menu closed
menu open
weather +3 Київ

Кандидат у канцлери ФРН назвав безпеку України пріоритетом зовнішньої політики Німеччини

Кандидат у канцлери ФРН назвав безпеку України пріоритетом зовнішньої політики Німеччини

У разі агресії РФ проти України ФРН виступатиме за штрафні заходи з боку всього ЄС, зазначив Лашет


Фото: EPA
Кандидат у канцлери ФРН, голова партії "Християнсько-демократичний союз" (ХДС) Армін Лашет пригрозив Росії санкціями у разі використання Москвою газопроводу "Північний потік – 2" для тиску на Київ чи інших агресивних дій РФ проти України. Про це Лашет заявив у інтерв'ю польській газеті Rzeczpospolita. Витяги з бесіди також наводить німецька газета Die Welt.

За словами Лашета, "якщо Росія знову здійснить агресивні дії щодо України, то Німеччина вживе заходів на національному рівні і виступатиме за штрафні заходи з боку всього Євросоюзу".

Отже, ФРН гарантує, що "Росія не зможе використовувати трубопровід як геополітичну зброю", зазначив голова ХДС.

Імовірний наступник Ангели Меркель на посаді канцлера ФРН підкреслив, що "відданість суверенітету і безпеки України має бути пріоритетом зовнішньої політики Німеччини".

На думку Лашета, угода між ФРН і США щодо "Північного потоку – 2" надає інструмент, за допомогою якого Берлін і Вашингтон спільно зможуть "притягнути Росію до відповіді за деструктивну діяльність".

Контекст

21 липня ФРН і США уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2", який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря.

Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "надалі агресивно діятиме проти України". За угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит закінчується 2024 року).

Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму щонайменше $1 млрд, який піде на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше ніж $175 млн.

Говорячи про домовленості між Берліном і Вашингтоном щодо "Північного потоку – 2", глава МЗС України Дмитро Кулеба 22 липня зазначав, що у документі є "одна фундаментальна проблема".

"Вона пов'язана з тим, що нам до сих пір незрозуміло, чи готова Росія виконувати свої зобов'язання і свою частину, коли йдеться про енергетичну безпеку України та збереження її ролі як транзитної держави. Америка з Німеччиною про щось домовилися, Польща з Україною теж про щось домовилися, але ми всі розуміємо, що головним бенефіціаром кризи, яку створив "Північний потік – 2", є Російська Федерація. Це головне запитання, на яке немає відповіді, і над ним потрібно працювати", – підкреслив Кулеба.

Глава МЗС України заявляв, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією і Німеччиною щодо "Північного потоку – 2".

Угоду США і Німеччини розкритикували в Польщі, Литві та Естонії.

28 липня стало відомо, що група сенаторів-республіканців вимагає від адміністрації президента США Джо Байдена введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2" і погрожує заблокувати затвердження кандидатів на керівні посади в міністерстві фінансів.