Ідеться про проєкт змін до законодавства, щоб змінити пункт щодо неможливості участі в іноземних місіях більше ніж 12 ірландських військових без складної процедури погодження. Його винесуть на обговорення уряду цього тижня, пише ЗМІ.
Як ідеться у статті, за наявною схемою, для залучення за кордоном понад 12 військовослужбовців Ірландії потрібні рішення уряду, згода парламенту і згода в межах ООН.
Міністр закордонних справ і оборони Саймон Гарріс зазначив, що за теперішніх геополітичних обставин такий стан справ не можна залишати.
"Схему того, що Рада Безпеки ООН має право вето на те, де можуть залучати ірландських військових у ролі миротворців, варто змінити", – наголосив він.
Невдовзі перед цим Гарріс сказав, що Ірландії час задуматися про флот і авіацію.
Ці заяви означають суттєву зміну курсу для Ірландії, оборонну стратегію якої досі визначав політичний нейтралітет, указує медіа.
27 лютого прем'єр-міністр Ірландії Міхол Мартін заявив про готовність країни скерувати миротворців в Україну й наголосив, що наполягатиме на прискоренні вступу України в ЄС.
Контекст
Президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну. Частина світових лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку імовірність, був канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також Польща й Румунія.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють імовірність скерування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський сказав, що гарантії безпеки після війни підтримуватиме не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають можливість скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого прем'єр Великобританії Кір Стармер заявив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня такої ймовірності не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.
The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.
24 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що не проти скерування військового контингенту НАТО як миротворців в Україну. За його словами, нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін "прийме це". Однак до цього глава російського МЗС Сергій Лавров говорив, що для РФ це нібито буде "неприйнятним".
2 березня Макрон розповів, що пропонує спільно зі Стармером перемир'я "в повітрі, на морі й в енергетичній інфраструктурі" без введення іноземного контингенту миротворців. Але в Лондоні відповіли, що поки такої угоди немає й Великобританія не погодилася на пропозицію французького лідера.
+5 Київ
