В Україні відбувається імітація парламентаризму – віцеспікерка Ради

В Україні відбувається імітація парламентаризму – віцеспікерка Ради Кондратюк: Парламентаризм треба зміцнювати
Фото: Верховна Рада України / Facebook
Верховна Рада втрачає свою суб'єктність, заявила віцеспікерка парламенту Ради Олена Кондратюк виданню "Цензор.НЕТ" в інтерв'ю, яке опубліковано 1 червня.

"Зараз, на жаль, відбувається імітація парламентаризму. Як би з моїх вуст як віцеспікерки це не звучало. Зараз виглядає, що парламент втрачає велику суб'єктність, яку він мав усі роки", – сказала вона.

За словами Кондратюк, кожне скликання ради мало свої плюси і мінуси, а від нинішнього "дуже чекали оновлення стратегій, тактик".

"Здавалося, ледь не третій електоральний Майдан відбувся із цими виборами 2019 року. Багато хто мав надію, що нові люди в парламенті працюватимуть за таким алгоритмом – доброго, що було набуто, і новизни... Монобільшість створила і фактично диктує всі правила гри. І зараз виглядає так, що вони так швидко набралися "політичної ваги", що можуть уже сміливо розповідати, як і що робити", – пояснила віцеспікерка.

Вона вважає, що "парламентаризм в Україні потрібно зміцнювати, і це відповідальність безпосередньо всіх фракцій".

"Між президентом і парламентом має бути тісний контакт і співпраця. Вони є обов'язкові тому, що, по-перше, ми живемо в парламентсько-президентській республіці, та й для людей ми всі влада. По-друге, усі відповідальні рішення повинні проходити через парламент. [...] Повинна констатувати, що ми президента в парламенті бачимо тільки на урочистостях", – підкреслила Кондратюк.

Вона зазначила, що з монобільшістю, спікером і віцеспікером Ради глава держави "зустрічається часто".

"Керівники монобільшості постійно узгоджують усі питання, що стосуються порядку денного. Це така нова паралельна реальність: є постійна робота, яка в режимі пленарних засідань Верховної Ради, а є паралельна. І там, напевно, ведуться всі розмови. Але на тому рівні, який повинен бути відкритий, – відповідального діалогу, на жаль, немає", – констатувала віцеспікерка.

Контекст

Верховну Раду IX скликання обрали на позачергових виборах влітку 2019 року. У парламенті створено фракції пропрезидентської партії "Слуга народу" (зараз там 243 народні депутати), "Опозиційна платформа – За життя" (44), "Європейська солідарність" (27), "Батьківщина" (25) і "Голос "(20), а також депутатські групи "За майбутнє"(20) і "Довіра"(20).

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати