В Україні заарештували сім готелів мережі Premier, приміщення ТРЦ "Метрополіс" і "Метрограду"

Політика

Печерський районний суд Києва наклав арешт на низку готелів у Києві, Дніпрі, Одесі та Олександрії Кіровоградської області, якими володіє група VS Energy. Групу контролюють громадяни РФ Олександр Бабаков, Євген Гінер та Михайло Воєводін. Про це йдеться у рішенні суду, яке є у розпорядженні журналістів програми "Схеми" ("Радіо Свобода").

Зокрема, заарештовано готелі:

Premier Palace Hotel, Premier Hotel Rus, Premier Hotel Lybid та Premier Hotel Slavutych у Києві;
Premier Hotel Dnister у Львові;
Premier Hotel Odessa в Одесі;
Premier Compass Hotel Oleksandriya в Олександрії.

Відповідно до рішення суду за 12 грудня, це майно заборонено відчужувати. Проте прохання Офісу генпрокурора про заборону користування цими готелями суддя не задовольнив.

Також арешт накладено на нежитлові приміщення торговельно-виставкового комплексу "Метроград" та ТРЦ "Метрополіс" у Києві.

У клопотанні прокуратури йшлося, що це майно відповідає ознакам "як таке, що одержане внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна". Метою арешту правоохоронці називали забезпечення зберігання речових доказів.

Контекст

У листопаді стало відомо, що ДБР розслідує діяльність "злочинної організації "Лужники", яка представлена фінансово-промисловою групою VS Energy. Групу представляє троє громадян РФ: Олександр Бабаков – депутат Держдуми РФ, Євген Гінер – президент московського футбольного клубу ЦСКА, Михайло Воєводін – так званий злодій у законі на прізвисько Міша Лужнецький.
Правоохоронці вважають, що група діяла в Україні із 2001 року. Бабаков, згідно з матеріалами слідства, будучи політичним діячем від "Единой России", мав вплив на найвище політичне керівництво України в період 2001–2014 років, забезпечував лобіювання інтересів злочинної групи для придбання активів.
У володінні групи, за даними слідчих, була низка підприємств критичної енергоінфраструктури: "Херсонобленерго", "Кіровоградобленерго", "Житомиробленерго", "Рівнеобленерго" та "Чернівціобленерго". Правоохоронці з'ясували, що в період 2017–2022 років ці обленерго "за фіктивними операціями перерахували понад 1,65 млрд грн на підприємства групи, після чого частина коштів була легалізована шляхом придбання рухомого й нерухомого майна". У середині листопада контрольні пакети акцій обленерго було заарештовано.