Як приклад реакції на "загрози" він згадав відмову РФ від мораторію на розгортання ракет середньої та меншої дальності. Путін заявив, що це була реакція російської влади на оголошення США про плани розмістити далекобійну зброю в Німеччині 2026 року.
Путін заявив, що впевнений "у надійності й ефективності" російських "сил стримування". Водночас Кремль нібито "не зацікавлений у подальшому нарощуванні напруженості й підстьобуванні гонки озброєнь", сказав він.
Путін повторив наративи російської пропаганди про те, що Захід робить "деструктивні дії" та застосовує "дестабілізувальні доктринальні концепції" проти РФ. Водночас він оголосив, що Москва готова й далі дотримуватися "центральних кількісних обмежень", згідно з Договором про скорочення стратегічних наступальних озброєнь протягом одного року після закінчення його терміну дії 5 лютого 2026 року.
"Надалі на основі аналізу ситуації ми будемо ухвалювати певне рішення про подальше збереження вказаних добровільних самообмежень. Вважаємо, що цей захід стане життєздатним лише за тієї умови, що США діятимуть аналогічно", – резюмував глава Кремля.
Контекст
Восени 2022 року Путін заявляв про готовність застосувати ядерну зброю, а потім передумав. За даними ЗМІ, тоді американська розвідка оцінювала ймовірність російського ядерного удару по Україні в 50%.
Після цього Москва неодноразово поверталася до погроз ядерною зброєю, зокрема восени 2024 року. Президент України Володимир Зеленський відповів, що Путін має боятися використовувати ядерну зброю, але "ніхто не знає, що в нього в голові".
3 січня 2025 року тодішній держсекретар США Ентоні Блінкен сказав, що Штати мають підстави вважати, що Китай зв'язався з Росією і сказав: "Не роби цього".
Після того як 28 серпня 2025 року новий президент США Дональд Трамп висловив розчарування діями Путіна й оголосив про скорочення раніше анонсованого 50-денного строку для укладання мирної угоди між Москвою й Києвом до 10 днів, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що "кожен новий ультиматум – це погроза і крок до війни". У відповідь Трамп назвав Медведєва "президентом, який не відбувся", і наказав йому "стежити за своїми словами".
Експрезидент РФ, зі свого боку, порадив главі Білого дому згадати про небезпеку "мертвої руки" – радянської системи автоматизованого управління ядерними силами, розробленої для гарантованого "удару відплати" навіть у разі пошкодження ліній зв'язку чи знищення командування.
1 серпня глава Білого дому заявив, що Штати розмістять два атомні підводні човни "у відповідних регіонах" у відповідь на "дурні й надзвичайно провокаційні" заяви Медведєва. Axios зазначило, що це стало першим військовим кроком, який Трамп публічно зробив для стримування РФ. Пізніше Трамп сказав журналістам, що наказав розмістити два атомні підводні човни, щоб "захистити своїх людей".
3 серпня Трамп заявив, що ядерні субмарини США вже неподалік території Росії.
+5 Київ
