"Важливо отримати чіткий сигнал". У МЗС України прокоментували відносини країни з НАТО

Політика

У питанні одержання плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО Україна не прив'язується до саміту Альянсу, призначеного на червень. Про це заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар заявив "Укрінформу" в інтерв'ю, опублікованому 22 травня.

"Ми не прив’язуємося до найближчого саміту НАТО. Нам важливо отримати чіткий сигнал про готовність Альянсу надати Україні ПДЧ і що для цього потрібно зробити. [...]. Ми повинні чітко розуміти часові рамки отримання ПДЧ, а потім і самого членства в Альянсі. Мусимо отримати чітку перспективу, і зараз для цього найбільш оптимальний час", – сказав дипломат.

Він зазначив, що розповідь про відчинені двері в НАТО Україна чує вже давно.

"Загострення на фронті і концентрація російських військ на кордоні з Україною показали: доки ми не набудемо членства в НАТО, доти Росія погрожуватиме силою або й продовжуватиме застосовувати силу, як це щоденно відбувається на фронті", – пояснив Боднар.

Він вважає, що, якщо не буде прогресу "на євроатлантичному треку", тоді українці "повинні повністю переключитися на оборону".

"З іншого боку, якщо ми повинні розвиватися, то повинні отримати якісь практичні гарантії захисту, а не тільки на папері, як Будапештський меморандум. Такою гарантією, наприклад, могла б бути постійна присутність ВМС країн НАТО в Чорноморському регіоні", – розповів заступник міністра закордонних справ України.

За словами Боднара, "Росія завжди намагатиметься торгуватися із Заходом за Україну", і тільки "чіткість із боку НАТО щодо майбутнього членства України в Альянсі дасть змогу на практиці мінімізувати російську загрозу".

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, затвердженої у 2015 році, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
6 квітня 2021 року президент України Володимир Зеленський заявив під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг сказав, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед членів НАТО Латвія і Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
Перший віцеспікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив, що парламент має ухвалити приблизно 60 законопроєктів, щоб прокласти Україні шлях до ЄС і НАТО.
3 травня на спільному із Зеленським брифінгу президент Польщі Анджей Дуда заявив, що на саміті НАТО в червні обговорять дорожню карту для вступу України в Альянс.