Вітренко заявив, що Україна готова подати позов проти "Газпрому", щоб розблокувати постачання газу із Центральної Азії

Політика

Постачання азійського газу через Україну може забезпечити країні досить палива для внутрішнього споживання та компенсує збитки транзиту, які стануть неминучими, якщо цього року запустять майже завершений російський трубопровід "Північний потік – 2", сказав у коментарі американському виданню Financial Times голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.

"Це змінить правила гри, тому що, як ми всі розуміємо, є величезний потенціал загалом для транспортування газу із Центральної Азії через Україну в Європу, – сказав він. – Ідеться про десятки мільярдів кубометрів... Один тільки центральноазійський газ може заповнити всю українську газотранспортну систему".

Зараз "Нафтогаз" готує офіційні запити на забезпечення постачання газу з регіону й на надання дозволу для його транспортування трубопроводами "Газпрому". Цей процес, за словами Вітренка, може тривати місяці. Якщо ж Росія відмовиться давати дозвіл, то щоб розблокувати такі постачання, Україна готова звернутися в антимонопольні органи Євросоюзу й притягнути російський енергетичний гігант до міжнародного арбітражу, заявив голова "Нафтогазу".

Потоки газу із Центральної Азії російський монополіст блокує для України вже 15 років, зазначає видання. У "Газпромі" коментувати цю ситуацію Financial Times відмовилися.

Вітренко додав, що він прагнутиме розробити таку угоду з "Газпромом", яка дасть змогу європейським покупцям купувати свій газ на українсько-російському кордоні. Це може спонукати трейдерів накопичувати куплені за нижчими літніми цінами запаси газу в українських підземних сховищах для експорту в період пікового зимового попиту, вважає керівник НАК "Нафтогаз".

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним з погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написало, що США не вводитимуть санкцій стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" буде скасовано. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США й особисто президента Байдена.