"Це змінить правила гри, тому що, як ми всі розуміємо, є величезний потенціал загалом для транспортування газу із Центральної Азії через Україну в Європу, – сказав він. – Ідеться про десятки мільярдів кубометрів... Один тільки центральноазійський газ може заповнити всю українську газотранспортну систему".
Зараз "Нафтогаз" готує офіційні запити на забезпечення постачання газу з регіону й на надання дозволу для його транспортування трубопроводами "Газпрому". Цей процес, за словами Вітренка, може тривати місяці. Якщо ж Росія відмовиться давати дозвіл, то щоб розблокувати такі постачання, Україна готова звернутися в антимонопольні органи Євросоюзу й притягнути російський енергетичний гігант до міжнародного арбітражу, заявив голова "Нафтогазу".
Потоки газу із Центральної Азії російський монополіст блокує для України вже 15 років, зазначає видання. У "Газпромі" коментувати цю ситуацію Financial Times відмовилися.
Вітренко додав, що він прагнутиме розробити таку угоду з "Газпромом", яка дасть змогу європейським покупцям купувати свій газ на українсько-російському кордоні. Це може спонукати трейдерів накопичувати куплені за нижчими літніми цінами запаси газу в українських підземних сховищах для експорту в період пікового зимового попиту, вважає керівник НАК "Нафтогаз".
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним з погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написало, що США не вводитимуть санкцій стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" буде скасовано. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США й особисто президента Байдена.
+4 Київ
