За крісло директора Бюро економічної безпеки змагаються ті, від кого не варто чекати реформаторського підходу – експерт

Експерт проаналізував фінал конкурсу на здобуття посади директора БЕБ. У фінальний етап конкурсу на посаду глави Бюро економічної безпеки потрапило троє кандидатів із 12, які проходили співбесіду: глава Державної фіскальної служби Вадим Мельник, член ради Нацбанку України, екснардеп від Партії регіонів Василь Горбаль і прокурор Офісу генпрокурора Аттіла Ковчі.

Гмирін вважає, що жоден із них не здатний забезпечити ефективне виконання головної місії новоствореного органу, який має аналізувати економічні загрози для країни, а також розслідувати й запобігати злочинам в економічній та фінансовій сферах.

Мельника автор називає здібним менеджером, який здатний швидко розібратися з організаційними питаннями роботи БЕБ і почати її діяльність. Однак є великий ризик того, що Бюро економічної безпеки під керівництвом колишнього податкового міліціонера й чинного керівника Державної фіскальної служби перетвориться на аналог податкових органів зі старими підходами до роботи з бізнесом, пише експерт.

За словами Гмиріна, головним конкурентом голови ДФС є його колишній колега по податковій міліції, а нині працівник Генпрокуратури Аттіла Ковчі. У разі свого обрання кандидат планує використовувати досвід успішного добору кадрів в Офіс генпрокурора, міжнародні практики та заявляє про своє категоричне неприйняття корупції.

Третій кандидат на посаду директора БЕБ Василь Горбаль, на думку Гмиріна, може виконувати роль "технічного" учасника перегонів. У мотиваційному листі Горбаль коротко описує свої досягнення в банківській сфері й нічого не говорить про законотворчу діяльність і роботу в парламентському комітеті. Також йому не вистачає досвіду правоохоронної роботи. Своїм суперникам він, вочевидь, програє, упевнений експерт.

Саме тому, вважає автор блогу, головну боротьбу очікують між Мельником і Ковчі. Він переконаний, що такий список кандидатів у будь-якому разі ставить під сумнів головну ідею про перезавантаження правоохоронної системи в економічному секторі. Гмирін зазначає, що створення БЕБ було прогресивним, але не ідеальним рішенням із боку Кабміну та Верховної Ради.

"Набагато ефективнішим кроком було б створити єдиний орган, який би опікувався не лише боротьбою з тіньовими схемами, ухиленням від сплати податків, а і втілював податкову й митну політику, аналізував ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Цей орган міг би об’єднати податкову і митну служби, службу фінансового моніторингу, службу фінансового аудиту та службу фінансових розслідувань і мати єдину інформаційно-аналітичну систему. На жаль, Кабмін свого часу до наших порад не дослухався. Що ж, до дня "Х", коли має запрацювати БЕБ, залишилося недовго. І, звісно, ми з нетерпінням чекатимемо оголошення переможця конкурсу", – резюмує Андрій Гмирін.