+3 Київ
Артема Ситника незаконно призначено на посаду директора Національного антикорупційного бюро, він має піти у відставку, про це заявив заступник глави Офісу президента Олег Татаров у коментарі виданню "Закон і бізнес".
Він нагадав, що Конституційний Суд вирішив, що цього посадовця незаконно призначили на посаду і "подобається це комусь чи ні", цього рішення ніхто не скасовував, і воно має законну силу, пишуть автори.
На думку Татарова, Ситник не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави.
"Ця людина офіційно визнана корупціонером згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили. Її внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення", – додав Татаров.
Зараз, за інформацією заступника глави Офісу президента, Ситник є фігурантом кількох кримінальних проваджень щодо недостовірного декларування та незаконного впливу на суддів.
"За рішенням суду слідчі досліджували електронну кореспонденцію Ситника і встановили, що він впливав на ухвалення рішень господарськими судами в інтересах своїх близьких та друзів", – повідомив Татаров.
Заступник глави ОП зазначив, що Ситник також фактично ввів в оману комісію, яка проводила відбір на посаду директора НАБУ, він не відповідав критеріям доброчесності. На думку Татарова, Ситник загалом дискредитує правоохоронну систему.
"На моє особисте переконання, у НАБУ має бути проведений новий конкурс на посаду директора установи з урахуванням виключно українських інтересів", – підсумував він.
Національне антикорупційне бюро України створили 2015 року. З моменту заснування його очолює юрист Артем Ситник. Згідно із законодавством, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, вчиненим високопосадовцями.
6 вересня 2019 року Сарненський районний суд Рівненської області визнав Ситника винним у порушенні визначених українським законодавством обмежень щодо одержання подарунків через незазначену в декларації керівника НАБУ інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях "Поліське-Сарни" в період із 2017-го до 2019 року.
Ситник оскаржив рішення суду першої інстанції в Рівненському апеляційному суді, проте скаргу директора НАБУ відхилили. Після цього Ситника внесли до реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення. 2020 року він оскаржив рішення українського суду в Європейському суді з прав людини.
Ситник звинувачував в організації цієї справи міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. На його думку, це помста за так звану справу про рюкзаки, у якій фігурував син Авакова Олександр.
У травні 2020 року в КСУ надіслали подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п'ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.
28 серпня КСУ оприлюднив рішення за цим поданням. Суд дійшов висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки в Основному законі чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, вважають у КСУ.
Водночас у КСУ підкреслили, що рішення не поширюється на правовідносини, що виникли унаслідок виконання Ситником посадових обов'язків. Представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський пояснив, що рішення КСУ не несе загрози справам, які розслідує антикорупційне бюро: всі дії, вчинені директором НАБУ до 28 серпня, вважатимуться легітимними й конституційними.
НАБУ назвало рішення Конституційного Суду черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності відомства.
16 вересня КСУ визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ, зокрема положення про наділення президента України повноваженнями створювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності бюро, його операційної та інституційної незалежності й затверджувати положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування.
У НАБУ заявили, що через рішення КСУ поза законом опиняться аудит і призначення керівника бюро.
Президент Володимир Зеленський на онлайн-зустрічі з послами G7 19 листопада заявляв, що директор НАБУ Ситник залишиться на посаді після 16 грудня, а рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними низки окремих положень закону про НАБУ поки не створює загроз, які можуть вплинути на легітимність бюро і його директора.
27 листопада у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №4437, який передбачає внесення змін до закону про НАБУ, згідно з якими парламент зможе звільняти директора Нацбюро за наявності підстав, передбачених у законі.
Голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія повідомив, що всі парламентські фракції підтримують ухвалення законопроєкту про процедуру звільнення директора НАБУ.
