На підпис Зеленському законопроєкт передали раніше 16 квітня. Останній запис у картці свідчить, що документ того самого дня повернули з підписом глави держави. До цього 15 квітня законопроєкт завізував спікер парламенту Руслан Стефанчук.
Заступник спікера Ради Олександр Корнієнко 13 квітня повідомляв, що у ВР не зареєстровано постанов, які блокують підписання ухваленого законопроєкту. Він прогнозував, що глава держави "не буде затягувати" з підписанням і поверне документ у Раду з підписом протягом двох тижнів.
Видання "ГОРДОН" 10 квітня, після розгляду комітетом та перед ухваленням у другому читанні, проаналізувало законопроєкт, розібравши його основні положення.
LIGA.net зазначає, що основна частина норм документа набуває чинності за місяць після підписання президентом.
Контекст
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 6 лютого 2024 року – до 13 травня.
Першу редакцію законопроєкту підготували 25 грудня 2023 року. Рада ухвалила його в першому читанні 7 лютого 2024 року. Після голосування депутати запропонували майже 4,3 тис. поправок. Наприкінці березня парламентський комітет із питань нацбезпеки, оборони та розвідки завершив їх розгляд.
9 квітня комітет Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки видалив положення про демобілізацію й ротацію військовослужбовців з урядового законопроєкту про мобілізацію за ініціативою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, його обіцяли розглянути окремо.
Рада розпочала розгляд законопроєкту про мобілізацію у другому читанні 10 квітня. 11 квітня український парламент ухвалив законопроєкт №10449 у цілому, його підтримало 283 парламентарі.