Зеленський про тиск на Україну в питанні торгівлі: Спроби торговельного сепаратизму всередині Європи послаблюють увесь континент

Зеленський про тиск на Україну в питанні торгівлі: Спроби торговельного сепаратизму всередині Європи послаблюють увесь континент Досі не обмежено російського доступу на аграрний ринок Європи, зазначив Зеленський
Фото: president.gov.ua

Україна не може змиритися з тим, що постійним тлом для російського терору став тиск на країну в питаннях торгівлі. Про це 21 березня під час виступу на засіданні Євроради в режимі онлайн заявив глава Української держави Володимир Зеленський.

Відеозапис опубліковано у Facebook Офісу президента.

Зеленський висловив подяку "всім у Європі, хто так само оцінює цей тиск як неприйнятний".

"Зараз питання торгівлі, зокрема продовження режиму лібералізації торгівлі з Євросоюзом, – це питання не просто тих чи інших товарів, а нашої здатності вистояти проти російської агресії. Будь-яка наша втрата в торгівлі – це втрата ресурсу, який зупиняє Росію", – наголосив президент.

Зеленський зазначив, що для півдня ЄС, а саме для агросектору Іспанії й Італії, українські зернові надзвичайно важливі, а український цукор потрібен для ринку Румунії.

"На такі факти можна звернути увагу й щодо інших категорій товарів, – вказав президент. – За минулий рік ми зробили й зараз робимо все, щоб відновити нормальний обсяг нашого продовольчого експорту з портів Одеси, а також через Дунайський регіон і румунські порти. Україна знову стала донором продовольчої безпеки для традиційних напрямків нашого експорту, зокрема Північної Африки й Азії. Європа від цього лише виграє – від співпраці з Україною і від наших економічних можливостей, які стабілізують сусідні з Європою частини світу".

Утім, досі не обмежено російського доступу до аграрного ринку Європи, продовжив Зеленський.

"І коли українське зерно викидають на асфальт чи залізничні колії, у Європу все одно везуть російську продукцію, а також товари з підконтрольної [президенту країни-агресору Володимиру] Путіну Білорусі. Це нечесно. Ще більш нечесно, коли хтось намагається зламати системні торговельні рішення, які працюють не перший рік і працюють в інтересах сили всієї Європи. Спроби торговельного сепаратизму всередині Європи послаблюють увесь континент", – резюмував президент України.

Контекст

Пропозиція скасувати на рік мита вперше прозвучала 27 квітня 2022 року. Цей крок мав на меті допомогти збільшити експорт України в ЄС і полегшити важке становище українських виробників та експортерів в умовах повномасштабного військового вторгнення Росії.

4 червня набув чинності регламент Європейського парламенту і Євроради про тимчасові заходи щодо лібералізації торгівлі, які звільняють на рік український експорт від мит.

15 квітня 2023 року уряд Польщі заборонив імпорт і транзит української сільськогосподарської продукції до 30 червня. До списку заборонених продуктів увійшло 18 товарів, серед яких зернові, молоко, яйця, м'ясо, мед тощо. Слідом за Польщею заборону на імпорт української агропродукції ввели Угорщина, Словаччина й Болгарія.

Пізніше Єврокомісія досягла компромісу з п'ятьма країнами Євросоюзу щодо імпорту української агропродукції, а у травні 2023-го Європейський парламент схвалив пропозицію щодо продовження безмитної торгівлі ЄС з Україною ще на рік – до 5 червня 2024 року.

Про те, що ЄК згодна продовжити так званий економічний безвіз для України до літа наступного року, повідомив 4 лютого прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, Україна хоче закріпити безмитну торгівлю в Угоді про асоціацію з ЄС.

Посли ЄС 21 лютого схвалили пропозицію Єврокомісії щодо продовження пільгової торгівлі для України ще на рік – до червня 2025 року.

ЗМІ повідомили 18 березня, що Франція приєдналася до Польщі з вимогою обмежити імпорт сільгосппродукції з України. Зазначають, що це ставить під загрозу переговори щодо продовження безмитного доступу України до ринку ЄС іще на рік.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати