Політика

Зеленський затвердив стратегію розвитку системи правосуддя в конституційному судочинстві в Україні

12 червня 2021, 22.04 Этот материал также можно прочитать на русском

Президент України Володимир Зеленський підписав указ №231/2021, яким затвердив стратегію розвитку системи правосуддя в конституційному судочинстві у країні на 2021–2023 роки.

Також цим указом він скасував дію указу п'ятого президента Петра Порошенка про таку саму стратегію на 2015–2020 роки.

Нова стратегія визначає основні принципи та напрями розвитку системи правосуддя "з урахуванням найкращих міжнародних практик", заявили в Офісі президента.

"У документі окреслено пріоритети вдосконалення законодавства щодо судоустрою, статусу суддів, судочинства та інших інститутів правосуддя, а також впровадження невідкладних заходів для покращення діяльності правових інститутів. Також у документі визначено проблеми, які необхідно розв'язати для подальшого вдосконалення функціонування судової влади та здійснення правосуддя", – ідеться в релізі.

Згідно з указом, в Україні в межах поліпшення доступу громадян до правосуддя планують провести аудит місцевих судів, а на підставі висновків аудиту – розробити план мережі місцевих судів.

Також у стратегії йдеться про необхідність посилити процесуальну здатність Верховного Суду й вирішення питання Верховного Суду України, який припинив процесуальну діяльність, але якого не ліквідовано.

"Однією із цілей стратегії є зміцнення незалежності судової влади та її підзвітності суспільству. Зокрема, формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя відбуватиметься за результатами відкритого конкурсу, проведеного за участю міжнародних експертів", – підкреслили в Офісі президента.

Крім того, стратегія передбачає вдосконалення механізмів перевірки доброчесності суддів Конституційного Суду України, дотримання ними стандартів професійної етики.

Документ пропонує змінити процедури конкурсного добору кандидатур на посаду судді КСУ. Планують запровадити механізм захисту суддів КСУ від політичного та іншого тиску під час ухвалення рішень і висновків.

"Результатом реалізації стратегії має стати ефективне конституційне судочинство, яке забезпечить справедливий розгляд справ Конституційним Судом України, ухвалення ним обґрунтованих рішень і висновків. Судді Конституційного Суду України мають бути доброчесними правниками із визнаним рівнем професійної компетентності та мати високі моральні якості, залишаючись вільними від будь-якого політичного впливу та підзвітними лише суспільству", – зазначено в указі.

Також у стратегії йдеться про вдосконалення інституту адвокатури.

Контекст

В Україні восени 2020 року розгорілася конституційна криза. Вона почалася з того, що 27 жовтня КСУ скасував частину положень антикорупційних законів і вказав на те, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Тодішній голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Верховна Рада 4 грудня ухвалила законопроєкт №4460-д, який вводить покарання за недостовірне декларування у вигляді штрафів й обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Він передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. 24 грудня Зеленський підписав закон.
29 грудня 2020 року Зеленський підписав указ про усунення Тупицького з посади голови суду. 26 лютого 2021 року глава держави продовжив строк усунення голови КСУ ще на місяць.
30 грудня КСУ опублікував заяву, у якій підкреслив, що не усуватиме Тупицького з посади попри указ Зеленського. У суді заявили, що указ Зеленського не відповідає Конституції, оскільки вона не дає президенту права й узагалі не передбачає можливості усувати суддів КСУ.
У КСУ в січні заявили, що співробітники Управління держохорони не пускають Тупицького в будівлю суду. У суді зазначали, що хоч його й усунули з посади судді Конституційного Суду, але він має керувати КСУ. Тупицький звернувся зі скаргою до генпрокурорки України Ірини Венедіктової, до Окружного адміністративного суду Києва й перейшов на дистанційний режим роботи.
27 березня 2021 року опублікували указ Зеленського, яким він скасував указ президента-втікача Віктора Януковича про призначення Тупицького та Касмініна суддями КСУ. Зеленський повідомив, що скасував указ у межах перевірки всіх чинних указів і розпоряджень Януковича щодо загрози національній безпеці. 30 березня Тупицький оскаржив указ.