+17 Київ
"Бачу, що навколо цього питання розганяють більше маніпуляцій, ніж конструктиву. Мені дуже хочеться, щоб усі учасники процесу, насамперед РЕР, побачили, що такі суттєві зміни – це не якась забаганка чи непродуманий крок. [...] Ухвалений закон – це частина антикорупційної трансформації держави", – написав він.
Голова Нацбанку наголосив, що Україна має "чіткий курс на вступ до ЄС, зобов'язання перед міжнародними партнерами, тому має діяти в межах міжнародно визнаних правил".
"Зміни можуть бути неприємними, бо вони впливають на звичну реальність, хоча такі норми існували із 2020-го до 2022 року. Але без змін не буде прогресу. Саме зараз ми докорінно змінюємо, у принципі, ставлення до категорії РЕР у країні. Адже вимоги стосовно них мають запобіжний, а не кримінальний характер і не повинні інтерпретуватися (хоча, на жаль, подібне ставлення в нас стає правилом) як такі, що певним чином таврують політично значущих осіб участю в якійсь неправомірній діяльності", – пояснив Пишний.
Він також застеріг від "різких висловлювань" щодо ухваленого закону про РЕР. Зокрема, Пишний звернув увагу, що після того як людина припиняє виконувати публічні функції і контроль не виявив ризиків, за 12 місяців РЕР моніторитимуть так само, як інших осіб.
Крім того, глава НБУ наголосив, що і так моніторять усіх клієнтів банків, і попередив, що регулятор дбає про те, щоб банківські установи не блокували рахунки клієнтів "без розбору".
"НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з РЕР – це взагалі відмовити їм в обслуговуванні. [...] Передбачено дуже суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтовний підхід. У законі – це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ. А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу – штрафи до 10 млн грн. І можу запевнити: якщо будуть на те підстави – ми їх застосуємо", – заявив Пишний.
