"Зміни можуть бути неприємними". Голова Нацбанку України розповів про фінмоніторинг для політично значущих осіб 

"Бачу, що навколо цього питання розганяють більше маніпуляцій, ніж конструктиву. Мені дуже хочеться, щоб усі учасники процесу, насамперед РЕР, побачили, що такі суттєві зміни – це не якась забаганка чи непродуманий крок. [...] Ухвалений закон – це частина антикорупційної трансформації держави", – написав він.

Голова Нацбанку наголосив, що Україна має "чіткий курс на вступ до ЄС, зобов'язання перед міжнародними партнерами, тому має діяти в межах міжнародно визнаних правил".

"Зміни можуть бути неприємними, бо вони впливають на звичну реальність, хоча такі норми існували із 2020-го до 2022 року. Але без змін не буде прогресу. Саме зараз ми докорінно змінюємо, у принципі, ставлення до категорії РЕР у країні. Адже вимоги стосовно них мають запобіжний, а не кримінальний характер і не повинні інтерпретуватися (хоча, на жаль, подібне ставлення в нас стає правилом) як такі, що певним чином таврують політично значущих осіб участю в якійсь неправомірній діяльності", – пояснив Пишний.

Він також застеріг від "різких висловлювань" щодо ухваленого закону про РЕР. Зокрема, Пишний звернув увагу, що після того як людина припиняє виконувати публічні функції і контроль не виявив ризиків, за 12 місяців РЕР моніторитимуть так само, як інших осіб.

Крім того, глава НБУ наголосив, що і так моніторять усіх клієнтів банків, і попередив, що регулятор дбає про те, щоб банківські установи не блокували рахунки клієнтів "без розбору".

"НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з РЕР – це взагалі відмовити їм в обслуговуванні. [...] Передбачено дуже суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтовний підхід. У законі – це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ. А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу – штрафи до 10 млн грн. І можу запевнити: якщо будуть на те підстави – ми їх застосуємо", – заявив Пишний.