Україна потрапила до двадцятки найкращих борців проти зміни клімату

Україна посіла 18-те місце в рейтингу протидії зміні клімату (Climate Change Performance Index – CCPI 2019). Рейтинг оприлюднила німецька неурядова організація Germanwatch спільно з партнерами під час конференції ООН із питань захисту клімату (COP24).

Загалом рейтинг оцінив досягнення 84 країн світу в чотирьох категоріях: скорочення викидів парникових газів, розвиток відновлюваної енергетики, зменшення споживання енергії та кліматична політика країни.

За словами одного з авторів рейтингу Яна Бурка (Germanwatch), деякі країни зі списку мають особливі умови не через дії, пов'язані із запобіганням кліматичним змінам, а через економічне становище – це стосується й України. Про це йдеться в повідомленні Центру екологічних ініціатив "Екодія".

Експерти з "Екодії" зазначають, що саме занепад промисловості з 1990 року, зокрема через окупацію Донбасу, привів до того, що протягом останніх 25 років викиди вуглекислого газу в Україні скоротилися втричі.

"Крім цього, ціль України по скороченню викидів не тільки не відповідає Паризькій угоді, але й передбачає зростання викидів майже вдвічі: у 2015 році національно-визначений внесок України до Паризької угоди передбачав скорочення викидів СО2 до 60% від рівня 1990 року. Хоча фактичний рівень викидів CO2 у 2015 році вже був на рівні 32%. Математика проста: неможливо знизити 32% до 60%", – ідеться в повідомленні "Екодії".

Згідно з рейтингом CCPI-2019, кліматична політика України була неефективною – одержано лише 40 балів зі 100 можливих. І якщо міжнародну кліматичну політику було оцінено як посередню (medium), то національну політику – як дуже неамбіційну (very low).

Із 3-го до 15 грудня в польському місті Катовіце відбуваються міжнародні кліматичні переговори ООН (COP24). Офіційні представники від України також беруть у них участь. Українські неурядові організації, зокрема, домагаються від уряду України ухвалення рішення про перегляд національного внеску в Паризьку угоду (НВВ) 2019 року в бік збільшення.

Паризька кліматична угода, яка набула чинності 4 листопада 2016 року, передбачає заходи щодо недопущення зміни клімату. Для початку її дії необхідно, щоб документ ратифікувало не менше ніж 55 країн, які разом викидають понад 55% парникових газів у світі. Договір має на меті замінити Кіотський протокол, який закріплював нормовані зобов'язання зі скорочення викидів парникових газів.