+14 Київ
"Я не можу сказати, що прямо наковталася... Випила таблеток п'ять-шість. Але я ледь не одразу зрозуміла, що не туди, не в той степ, і треба щось із цим робити. Я намагалася їх якось виригати, але не виходило... Я ще закрилася, мама [за дверима] кричить, телефонує моєму братові... Я в шоці повному, у паніці: ніби ж треба відкрити двері, тому що мама там кричить, стукає, і мені якось потрібно виригати ці таблетки, але нічого не виходить. [У підсумку] брат виламав двері. Вони почали мені воду протягувати, я випила багато води – і тоді ці таблетки вийшли", – згадала Мар'яна Ро.
Вона зізналася, що зважилася на такий вчинок, тому що "не хотіла жити".
"Чому? Мене ніхто не розумів, та й до сьогодні не розуміють. Але це добре. Плюс ще, як я думала, кохання всього мого життя [Івангай] – як я думала – мене покинуло. Він поїхав до Києва і покинув мене... Він сказав: "Я в магазин", але він поїхав до Києва", – згадує дівчина.
Мар'яна Ро каже, що в той момент її всі розлютили: і хлопець, і брат, і мама.
"Я всіх почала ненавидіти – і просто хотілося здохнути. А що мене ще тримає тут? Мене всі покинули, усі мене не розуміють", – додала блогерка.
Блогерка Мар'яна Ро: Івангай як грибок: якщо його ретельно не прибереш, він однаково повернеться. Повний текст інтерв'ю
