Випадки повторного інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 не свідчать про нездатність імунітету боротися з ним. Про це професор Янко Ніколіч-Жуґіч, який викладає імунологію в університеті Аризони, заявив в інтерв'ю "Українській правді", опублікованому 11 січня.
Ніколіч-Жуґіч і його команда відстежували стан приблизно 6 тис. осіб, які заразилися коронавірусом. Імунологи виявили, що антитіла до коронавірусу є у зразках крові від п'яти до семи місяців. Результати їхнього дослідження опублікували в журналі Immunity в листопаді 2020 року.
Водночас, згідно з дослідженням австралійських науковців, імунітет може зберігатися протягом дев'яти місяців. Британці кажуть про п'ять місяців. Журналістка запитала, чим можна пояснити таку різницю у строках.
"Є дві причини. Одна з них – ми не можемо зараз сказати: "Антитіла триматимуться шість років". Просто тому, що в нас немає тих, хто перехворів би саме на цей вірус шість років тому і чий імунітет ми б дослідили. Друга причина в тому, що замір антитіл можна проводити на різних фазах перебігу хвороби після інфікування. Порівнювати їх – помилка", – відповів Ніколіч-Жуґіч.
Він пояснив, що антитіла, які виробляються на першій фазі захворювання, "живуть недовго".
"Починаючи з четвертого – шостого і до 8–12 тижнів кількість цих антитіл насправді знижується. Це означає, що пік ранньої реакції організму йде на спад. У цьому немає нічого нового, це передбачувано, бо вивчалося десятиліттями. Нас, учених, дратувало, що люди інтерпретують це як утрату імунітету. Якби на першій хвилі все завершувалося, ми б справді виявилися беззахисними перед вірусом. Але на підході друга хвиля захисту: деякі з антитіл після контакту з вірусом трансформуються в "довгожителів", – розповів імунолог.
Немає такої інфекції, імунітет до якої люди втрачали швидко, як про це пишуть "експерти" в соціальних мережах, підкреслив Ніколіч-Жуґіч.
"Винятком би став вірус, який би мутував зі скаженою швидкістю, але SARS-CoV-2 такого не робить. Замість того, щоб вигадувати прецедент, якого не існує, краще обрати науково-обґрунтований підхід: "Окей, що ми знаємо про більшість інфекцій, у тому числі про SARS-1 та MERS, які для нашого коронавірусу – найрідніші кузени?" Здається, усе почалося із SARS-1 [2003 року]. Скрізь писали, що три – шість років – і ви втрачаєте імунітет. Учені продовжують спостерігати за людьми, які пережили SARS-1. Навіть ті, кому понад 70–80 років, мають стабільну кількість антитіл та імунітет до цього вірусу. Нагадаю, що імунітету до таких вірусів, як кір, паротит, віспа вистачило б на кільканадцять людських життів. Тож я дуже здивуюся, якщо після щеплення або перенесеної хвороби в нас не буде стійкого і тривалого імунітету до COVID-19", – додав він.
Спалах коронавірусної інфекції виник наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією.
За даними американського Університету Джонса Гопкінса, станом на 23 грудня коронавірусом у світі заразилося 78,1 млн осіб, із них 1,7 млн – померли, понад 44 млн – одужало. За інформацією ВООЗ, станом на 13 січня у світі розробляють 173 потенційні вакцини проти коронавірусу, 63 препарати проходять стадію клінічних випробувань.