Як Насіров. У САП назвали, скільки підозрюваних у корупції пішло до ЗСУ, уникнувши суду

Суспільство

Мобілізація підозрюваних у корупції стала одним із найпопулярніших методів уникнення кримінальної відповідальності в Україні. Про це Спеціалізована антикорупційна прокуратура України повідомила 10 квітня у Facebook.

Фігуранти йдуть до Збройних сил України, уникаючи розгляду справи в судовій інстанції.

"Наразі 48 осіб саме після направлення до суду обвинувальних актів за власною ініціативою мобілізувалися до ЗСУ. У зв'язку із чим розгляд справ зупинено, а строки притягнення до відповідальності спливають, що збільшує ймовірність уникнення покарання", – вказали в САП.

Прокурори нагадали, що сьогодні Вищий антикорупційний суд продовжив до 10 червня запобіжний захід екскерівнику Державної фіскальної служби Романові Насірову.

Підозрюваний в отриманні хабаря 722 млн грн, Насіров також мобілізувався, після оприлюднення цієї інформації указ про його зарахування в армію скасували.

Контекст

Насіров керував ДФС із травня 2015-го до березня 2017 року.2 березня Насірова затримали за підозрою у зловживанні владою і службовим становищем, що призвело до збитків на суму майже 2 млрд грн. За даними слідства, на посаді керівника ДФС він ухвалював рішення на користь бізнесмена-втікача Олександра Онищенка, стосовно якого розслідують провадження за підозрою в махінаціях із газом.
Суд обрав Насірову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 100 млн грн. 16 березня Насіров вийшов на волю після того, як його дружина внесла за нього потрібну заставу. У вересні 2018 року суд дозволив Насірову зняти електронний браслет, у січні 2019-го – виїжджати за межі Київської області, а в березні зменшив розмір застави до 36 млн грн.
У жовтні 2022 року Насірова знову затримали. Йому обрали запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави в розмірі 523,2 млн грн, але потім заставу кілька разів зменшували. У травні 2024 року за нього внесли заставу в розмірі 55 млн грн.
За версією слідства, протягом 2015–2016 років тодішній голова ДФС України за пособництва свого радника отримав на свою користь і на користь третіх осіб понад 722 млн грн неправомірної вигоди за дії, пов'язані з відшкодуванням ПДВ у розмірі 3,2 млрд грн юридичним особам, підконтрольним власнику агрохолдингу, бізнесмену Олегові Бахматюку. Про підозру в наданні цього хабаря повідомили Бахматюка (підприємець перебуває за кордоном, в Україні суд заарештував його заочно). У травні 2023 року справу передали до суду.