Командувач Повітряних сил розповів, наскільки в Україні застарів військовий авіапарк

Парк військової авіаційної техніки Збройних сил України потребує оновлення. Зараз військові захищають повітряні кордони країни на літаках, випущених із 1968-го до 1991 року, розповів у інтерв'ю агентству "РБК-Україна" командувач Повітряних сил Збройних сил України генерал-полковник Сергій Дроздов.

Найстаріші літаки, за його словами, військово-транспортні. Їм від 52 років.

"Ударна, винищувальна і розвідувальна авіація – Су-25, Су-24М, МіГ-29, Су-27, Су-24МР від 1981-го по 1991 рік випуску. За часи незалежності України ми не отримали жодного військового літака", – сказав командувач.

Льотчики регулярно проводять чимало льотних змін. Якщо дають змогу погодні умови, у бригадах тактичної авіації буває три-чотири льотні зміни на тиждень, уточнив він.

Стан авіаційної техніки підтримують виключно завдяки ремонту і модернізації, заявив Дроздов.

"Але ремонти теж є різні: продовження ресурсу, регламентні роботи. Вони проводяться як силами технічно-експлуатаційних частин бригад, так і авіаційно-ремонтних підприємств", – констатував він.

В Україні, за інформацією Дроздова, приблизно 10 підприємств, які ремонтують і модернізують техніку радянського виробництва на озброєнні ЗСУ.

Водночас він зазначив, що ремонт і модернізацію радянської техніки можна проводити вічно, адже відбувається фізичне руйнування двигунів, вузлів, агрегатів, планера літака.

"Імовірно, років за 10 стикнемося з проблемою, що літаки не зможуть виконувати поставлені завдання", – резюмував військовий.

Проблеми технічної несправності українських військових літаків торкнувся і голова урядової комісії з розслідування катастрофи навчального літака Ан-26Ш у Харківській області, віцепрем'єр Олег Уруський. Він указував, що однією з причин трагедії стали технічні несправності літака, а саме відмова системи ГРТ-24 (система "граничного регулювання температури").

Людський фактор, за його словами, зіграв не останню роль у катастрофі.

Навчальний літак Ан-26Ш упав і загорівся за два кілометри від військового аеродрому Чугуєва увечері 25 вересня. На його борту перебувало 27 осіб: семеро військовослужбовців (члени екіпажу й інструктори) та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

26 людей загинули. Єдиним уцілілим став курсант В'ячеслав Золочевський.

За даними Служби безпеки України, за кілька хвилин до катастрофи командир літака повідомив про відмову лівого двигуна і попросив про приземлення, проте з невстановленої причини повітряне судно розбилося збоку від злітно-посадкової смуги.

7 жовтня Уруський повідомив, що розшифрування чорних скриньок навчального літака Ан-26Ш, який зазнав катастрофи, дало змогу встановити зміст переговорів між членами екіпажу та керівниками польотів. "Розслідування засвідчило наявність грубих порушень як у виконанні польотних завдань, так і в організації польотів загалом", – зауважив Уруський.

20 жовтня в Генштабі ЗСУ заявили, що родичам загиблих курсантів виплатили компенсації.