$41.31 €42.99
menu closed
menu open
weather +1 Київ
languages

На лінії фронту потрібно понад 220 підземних шпиталів для ЗСУ – "Метінвест"

На лінії фронту потрібно понад 220 підземних шпиталів для ЗСУ – "Метінвест" "Метінвест" повністю профінансував будівництво цього підземного шпиталю, за винятком обладнання, яке надали військові медики
Фото: metinvestholding.com

Перший в Україні та єдиний підземний шпиталь на європейському континенті, який створила компанія "Метінвест" Ріната Ахметова для ЗСУ, допомагає лікувати 100 поранених щодня. Він розташований на відстані від фронтової лінії під землею. Завдяки двом операційним лікарі можуть проводити всі потрібні втручання без потреби транспортування пацієнтів, що дає змогу заощаджувати час. Однак кількість таких шпиталів недостатня – треба побудувати щонайменше 20 лише вздовж фронту, розповів операційний директор групи "Метінвест" Олександр Мироненко в інтерв'ю NV.

"Якщо йдеться про такий рівень шпиталю, облаштованого операційними й усім іншим устаткуванням, то на лінії фронту їх потрібно щонайменше 20 одиниць. Також ми маємо декілька розробок для рівня бригад: таких об'єктів потрібно десь 200 одиниць. Є ще менший об'єкт – для батальйонного рівня. Їх необхідно ще більше. Тому, на мій погляд, для нормального забезпечення системи надання допомоги і збереження життя захисників необхідно сотні одиниць підземних шпиталів різного рівня", – зазначив Мироненко.

Він уточнив, що компанія "Метінвест" повністю профінансувала будівництво цього підземного шпиталю, за винятком обладнання, яке надали військові медики. Стабілізаційний пункт коштував компанії 20 млн грн, із яких 7 млн витрачено на медичне обладнання, а 13 млн – на сталеві "криївки", їх облаштування й установлення.

"Самотужки задовольнити попит ми фінансово не зможемо. Адже витрачати на кожний великий шпиталь по 20 млн грн – це значне фінансове навантаження. Ми здатні задовольнити цей попит, але разом із державою. Тому що не може приватна компанія підміняти собою державу й усе робити власним коштом. Навіть якщо йдеться про дешевші об'єкти бригадного чи батальйонного рівня, зважаючи на їхню кількість, це все одно будуть значні кошти. На жаль, ми не можемо запланувати на наступний рік витратити, наприклад, 0,5 млрд грн на будівництво шпиталів. І тому це мають бути спільні з державою проєкти", – додав Мироненко.

Керівник звернув увагу на те, що європейські країни зацікавлені в українських розробках підземних шпиталів, адже їхні проєкти не пристосовані до сучасних умов війни.

"Але всі розуміють: якщо такий шпиталь чи містечко буде розміщено десь на відкритій території за кілька десятків кілометрів від фронту, то це лише питання часу, коли росіяни закидають його КАБ. Навіть якщо його з усіх боків обмалювати червоними хрестами. Тому європейські аналоги, хоча вони за медобладнанням не гірші, та все ж не придатні для наших умов. Тому той досвід, який нині здобуває Україна, західні партнери вивчатимуть та імплементуватимуть у свої військові розробки й доктрини. Бо, коли воюєш із таким противником, як Росія, що має власну авіацію, бомби й широкий спектр засобів ураження, необхідно переносити життєво важливі об'єкти якомога глибше під землю", – зазначив він.

Контекст

Від початку повномасштабного вторгнення "Метінвест" спрямував на допомогу Україні та її громадянам уже 7,7 млрд грн. Із них 4,1 млрд грн – на потреби ЗСУ в межах мілітарної ініціативи "Сталевий фронт" Ріната Ахметова, повідомили у пресслужбі компанії.