-1 Київ
Уперше інформацію про те, що в кандидатській дисертації з філософії Лісового є плагіат, опублікували 19 березня на сторінці "Українського руху пацифістів".
Ця організація відома тим, що виступає за "мирне закінчення війни і права кожної людини на відмову від військової служби". Її засновником є івано-франківський журналіст Руслан Коцаба – 2015-го його підозрювали у шпигунстві й держзраді (він закликав ухилятися від мобілізації) і навіть дали тюремний строк. Однак 2018 року апеляційний суд його виправдав, а розгляд справи триває досі. 22 лютого цього року "Суспільне" повідомляло, що Коцаба виїхав з України до США зі статусом політичного біженця.
На сторінці організації опубліковано аналіз автореферату дисертації Лісового "Соціокультурна самоідентифікація особи" від 2012 року. Автори аналізу стверджують, що в ній є запозичення без посилань з ознаками копіювання окремих словосполучень з автореферату іншої дисертації – роботи Ярослава Арабчука "Основні чинники соціалізації особистості в полікультурному середовищі" 2011 року.
20 березня про плагіат у дисертації Лісового написав і ресурс "Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях". На цьому сайті також розміщено публікації про академічну недоброчесність Шкарлета й екснардепа від ОПЗЖ Іллі Киви.
Автором публікації вказано Василя Садового. Він працював для цього ресурсу над аналізом дисертації Шкарлета.
Як пише Садовий, у дисертації Лісового є збіги із двома іншими роботами: вищезгаданого Арабчука й Андрія Зуєва. Водночас у списках літератури, використаної під час написання дисертації Лісового, роботи Арабчука немає.
Прямі цитати з роботи Арабчука Садовий виявив і в авторефераті, і дисертації Лісового. Водночас збіг у цитатах був настільки ідентичним, що в авторефераті Лісового виявилося навіть неповне виділення фрази "наукова новизна" – як і в авторефераті Арабчука.
Щодо статті Зуєва, то вона повністю увійшла в дисертацію Лісового, хоча послався на неї він лише у трьох місцях. Водночас у дисертації виявлено ті самі описки, що були у статті Зуєва (у слові "антропокультурних" було пропущено літеру т), а також заміна української букви "і" на англійську "i" (такі заміни літер зазвичай роблять, щоб обдурити програму пошуку плагіату).
Водночас Садовий уточнює, що всю дисертацію Лісового він не аналізував, обмежившись лише вищезгаданими фрагментами, де виявив збіги з роботами Арабчука й Зуєва.
Скріншот: http://false-science.ucoz.ua
"Українська правда" поспілкувалася з ученою Іриною Єгорченко щодо плагіату Лісового. Вона сказала, що ні вона, ні її колеги з антиплагіатної ініціативи "Дисергейт" (організація, яка визнала Шкарлета плагіатором) не досліджували наукової роботи Лісового.
Утім, учена зазначає, що факт плагіату є. За її словами, такі випадки в наукового керівника Лісового Віктора Андрущенка – не рідкість. Також Єгорченко має сумніви, що роботу писав особисто Лісовий.
"Я маю сумніви, що Лісовий, як і інші дисертанти, узагалі сам писав. Він не має філософської освіти, дисертація захищена під час роботи на посаді, коли на опанування нової спеціальності часу бути ніяк не може (Лісовий був директором Національного центру "Мала академія наук України" із 2010 року. – "ГОРДОН"). Опанування спеціальності "філософія" потребує надзвичайно багато часу", – переконана вона.
Водночас членкиня освітнього комітету Верховної Ради Наталія Піпа в коментарі "ВВС News Україна" зазначила, що в дисертації Лісового є ознаки самокопіювання.
"Один абзац у нього виглядає скопійованим із попередньої праці. Більше таких випадків у нього не було. Напевно, це була одна помилка з його боку. Він визнає цю помилку. У працях Шкарлета було дуже багато плагіату", – каже Піпа.
Історію із плагіатом та самокопіюванням прокоментував і сам Лісовий, його заяву журналістам "Української правди" надала Мала академія наук. Лісовий має намір скерувати свою кандидатську дисертацію на кілька авторитетних експертиз.
"У разі виявлення в його роботі порушень доброчесності Оксен Лісовий готовий відмовитися від ученого ступеня кандидата наук і на посаді міністра формувати принципово нову академічну культуру й культуру освітнього та наукового менеджменту", – заявили в МАН.
