+11 Київ
Ідеться про завдання з відкритою формою відповіді. Наприклад, твори або розв'язання прикладів із математики, де потрібно показати спосіб вирішення. Раніше такі роботи по черзі перевіряло двоє екзаменаторів, кожен ставив свою оцінку. Якщо оцінки були різними, тоді роботу віддавали старшому екзаменатору.
2021 року через брак коштів Український центр оцінювання якості освіти найняв екзаменаторів тільки для однієї перевірки. Рішення про це ухвалили кілька місяців тому, але цікавість до ситуації виникла тільки зараз.
Оцінювання робіт одним екзаменатором "призводить до суб'єктивності оцінювання". Про це 14 червня у Facebook написав Тарас Ткачук, співробітник Вінницької академії неперервної освіти.
"Уся система зовнішнього незалежного оцінювання була вибудована із самого початку так, щоб поставити всіх випускників у рівні умови, тільки не цього року. Уже один раз такий прикрий випадок трапився за часів [ексміністра освіти і науки Дмитра] Табачника, але завдяки запеклим і принциповим працівникам Центру оцінювання якості освіти другу перевірку відновили", – зазначив Ткачук.
За його словами, усі, хто писав ЗНО з математики, української та іноземних мов цього року, "опинилися заручниками однієї перевірки, яка, зрозуміло, не може бути об'єктивною".
"Екзаменатори – це люди, які елементарно можуть утомитися й помилитися. Ну, якщо вони не помітять якоїсь помилки, то нехай, але ж в інших роботах помітять. Набагато сумніше, коли під час оформлення бланку для оцінювання хрестики випадково опиняються не там. Це ті хрестики, від яких може залежати доля абітурієнта, між іншим", – підкреслив педагог.
За його словами, під час другої перевірки письмових робіт із мови найчастіше коригують оцінку за зміст письмового висловлювання, саме там буває різниця в кілька балів.
"За моєї пам'яті найбільшою була різниця в шість балів, які цілком справедливо підняв другий екзаменатор", – заявив Ткачук.
У Центрі оцінювання якості освіти заявили, що вирішили використовувати модель одинарної перевірки, тому що для цього були об'єктивні причини.
"Як відомо, на початку року відбулося деяке підвищення окладів педагогічних працівників. Нагадаємо, що до проведення ЗНО залучається майже 100 тис. осіб, тож будь-яке підвищення заробітних плат залучених працівників призводить до суттєвого зростання вартості тестування. На жаль, можливості забезпечити всі процеси ЗНО без збільшення обсягів фінансування не було. Саме ця обставина змусила керівництво Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти ухвалити рішення про одинарну перевірку відповідей учасників ЗНО на завдання з відкритою формою", – зазначили в повідомленні.
У центрі вважають, що якість перевірки робіт не постраждала, тому що, зокрема, було посилено процедуру підготовки екзаменаторів.
"Ми створили консультативну групу, до функцій якої входило оперативне надання в реальному часі консультацій та рекомендацій щодо оцінювання проблемних робіт. До її складу ввійшли досвідчені екзаменатори з різних регіонів, а також методисти центру. Тож у разі виникнення найменших сумнівів щодо оцінювання тієї чи тієї роботи екзаменатори мали змогу звернутися до консультативної групи. Колеги оперативно аналізували такі роботи, ухвалювали рішення щодо їх оцінювання, а також повідомляли всім старшим екзаменаторам про те, як потрібно оцінювати подібні роботи", – підкреслили в центрі.
Співзасновниця об'єднання "Смарт освіта" і "Батьківський контроль" Іванна Коберник вважає, що залучення одного екзаменатора замість двох для перевірки робіт – це вимушений крок, який стався "через недбалість Міносвіти, уряду і народних депутатів". Про це вона написала у Facebook.
"Із моменту ухвалення бюджету-2021 було відомо: в держбюджет закладено недостатньо коштів на проведення ЗНО. УЦОЯО говорив про це всім, кому міг – уряду, депутатам, МОН. Усім було все одно. Тоді УЦОЯО ще у грудні запропонував законопроєкт про звільнення випускників 2021 року від державної підсумкової атестації", – зазначила вона.
За словами Коберник, у разі своєчасного ухвалення такого рішення менше випускників реєструвалося б на тестування, це потребувало б друку меншої кількості тестових зошитів, пунктів тестування та інструкторів. Завдяки цій економії залишилися б гроші на екзаменаторів і двоетапну перевірку робіт.
"Але ніт. Депутати ту пропозицію проігнорували. І скасували ДПА лише у квітні, коли на нього вже зареєструвалися всі випускники-2021. На всю кількість зареєстрованих були надруковані зошити, значна частина яких пішла у смітник, а пункти тестування у дні ЗНО працювали напівпорожні", – підкреслила вона.
