"У себе на паркані дозволите таке робити?" У Львові "із паркану держустанови" зішкребли мурал, присвячений Гандзюк

"У себе на паркані дозволите таке робити?" У Львові "із паркану держустанови" зішкребли мурал, присвячений Гандзюк Мурал не пробув на стіні й двох тижнів
Фото: suspilne.media

Один із чоловіків, які стирали мурал із зображенням херсонської активістки Катерини Гандзюк, мотивував знищення малюнка тим, що стіни паркану держустанови повинні мати "відповідно якийсь колір".

5 листопада у Львові на вулиці Замковій біля меморіалу Небесної сотні невідомі чоловіки лопатами зішкребли мурал, присвячений пам'яті херсонської активістки Катерини Гандзюк, повідомляє Суспільне.

Коли кореспондент підійшов до них і запитав, чому мурал стирають, один із чоловіків відповів:

"Скажіть, ви вдома у себе на паркані дозволите таке робити? Це паркан державної установи, де повинен бути відповідно якийсь колір. Це благоустрій міста".

Чоловік не уточнив, хто доручив знищити мурал. Як зазначає Суспільне, на цій вулиці розташовані Музей Шептицького та корпус Львівського державного університету внутрішніх справ.

Відео спілкування журналіста з чоловіками оприлюднила у Facebook львівська активістка Мелані Подоляк.

Малюнок нанесли на стіну 24 жовтня, а 4 листопада, на день другої річниці смерті Гандзюк, до нього приходили зі свічками та квітами, щоб вшанувати пам'ять активістки, зазначає "Громадське радіо".

31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки понад 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада 2018 року активістка померла.

На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину після угоди зі слідством винесли обвинувальні вироки. Їх засудили на термін від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Слідство вважає голову Херсонської облради Владислава Мангера замовником, а його колишнього помічника Олексія Левіна – організатором злочину. Їм висунули підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2, ст. 121 Кримінального кодексу України (організація скоєння за попередньою змовою групою осіб умисного тяжкого тілесного ушкодження способом, що має характер особливого катування, що спричинило смерть потерпілого).

У лютому 2019 року Мангеру обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю вийти на свободу під заставу в розмірі 2,5 млн грн. Заставу за нього внесли, і аж до червня 2020 року політик перебував на свободі. У червні його заарештували. Левін перебуває під арештом з березня. 

У кінці липня Офіс генпрокурора відправив до суду обвинувальний акт щодо Мангера та Левіна. 28 серпня у Дніпровському районному суді Києва почався розгляд справи. Прокурор попросив для обвинувачених по 12 років в'язниці.

Під час досудового розслідування Левін відмовлявся співпрацювати зі слідством.

Мангер заявляв про свою невинність. За словами чиновника, він не був знайомий із Гандзюк.

Фігурант справи Ігор Павловський, засуджений до двох років позбавлення волі за приховування злочину, 1 жовтня заявив на судовому засіданні, що Мангер є замовником вбивства активістки.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати