За його словами, польські страйки можуть вплинути на енергетичну безпеку України в умовах постійних атак із боку Росії. Качка назвав це "передкризовою ситуацією".
Протести найбільше вплинули на постачання СПГ, меншою мірою – на бензин і дизельне пальне, зазначив заступник міністра. Він також стверджує, що через блокування кордону постраждав не тільки імпорт із Польщі, а й із країн Балтії.
Качка повторив, що відбирати ліцензії в українських перевізників не можна, але підкреслив, що Київ готовий обговорювати додаткові правила для покращення роботи як українських, так і польських далекобійників.
Контекст
Від початку листопада польські перевізники страйкують і блокують рух вантажівок у трьох пунктах пропуску на українсько-польському кордоні ("Ягодин – Дорогуськ", "Краківець – Корчова", "Рава-Руська – Гребенне").
Поляки вимагають, зокрема, відновлення дозвільної системи для перетину українськими перевізниками кордону з Польщею, писало Dziennik Wschodni.
Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм наголосив, що Україна "не має наміру навіть обговорювати" з Польщею повернення до дозвільної системи. Він нагадав, що Угоду про лібералізацію вантажних перевезень ("транспортний безвіз") ратифікували й погодили всі члени ЄС, її підписали між Україною і Європейським союзом, а не якоюсь окремою країною.
9 листопада віцепрем'єр-міністр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що з обох боків кордону внаслідок акції протесту заблоковано понад 20 тис. транспортних засобів. За його словами, такий тиск не призведе до зміни міжнародних договорів, які діють між Україною і ЄС.
13 листопада польські автоперевізники заявили, що переговори з українським урядом не врегулювали спору і вони й далі блокуватимуть кордон з Україною. Представник Єврокомісії Адальберт Янц заявив 16 листопада, що відновлення системи дозволів або квот для автомобільних перевезень, чого вимагають польські перевізники, не є юридично можливим.