$38.15 €41.26
menu closed
menu open
weather +4 Київ

Українські полярники показали, як пінгвіни вистрибують із води на берег. Відео

Українські полярники показали, як пінгвіни вистрибують із води на берег. Відео Субантарктичні пінгвіни можуть долати висоту до 3 м, вистрибуючи з води, кажуть українські вчені
Скриншот: Національний антарктичний науковий центр / Facebook
Національний антарктичний науковий центр 2 лютого опублікував у Facebook відео, яке зняв один з учасників сезонної експедиції Сергій Шутяєв.

У 14-секундному ролику показано, як субантарктичні пінгвіни вистрибують із води на берег.

"Це на суші пінгвіни здаються вайлуватими і незграбними. У воді, де вони проводять 80% життя, ці тварини дуже прудкі та швидкі. А тим паче субантарктичні пінгвіни, які населяють наш острів. Вони є найшвидшими серед усіх і можуть розганятися до 36 км/год! Щоб вистрибнути на високий берег, ці птахи спершу набирають швидкість в океані, потім за допомогою лап і хвоста змінюють кут руху та вилітають у повітря. Так деякі пінгвіни можуть підкорювати висоту 1,5–3 м", – розповіли у НАНЦ.

Українські вчені-полярники пояснили: швидко плавати пінгвінам допомагає особлива будова крил, якими вони можуть рухати як гвинтами, а також обтічна форма тіла та щільне оперення.

"А ще, спостерігаючи за імператорськими пінгвінами, вчені виявили, що під час розгону вони залишають навколо себе багато бульбашок. І ці кульки виходили не з легень через рот, а йшли від пір'я. Науковці припустили, що перед стрибком у воду тварина набирає повітря в пір'я і затримує його, а для розгону у воді притискає пір'я, випускаючи бульбашки на поверхню. Вони діють, як мастило, зменшуючи тертя і прискорюючи рух. Ось така цікава версія щодо пристосування пінгвінів для стрибків нагору", – додали автори релізу.

Контекст

Антарктична станція "Академік Вернадський" розташована на острові Галіндез. Раніше вона належала Великобританії і мала назву "Фарадей". 6 лютого 1996 року станцію передали Україні та перейменували.

На станції займаються науковими дослідженнями щодо зміни клімату, озонової діри, реакції тварин і рослин на потепління.

Поряд зі станцією проживає приблизно 3 тис. дорослих пінгвінів та їхніх пташенят. Головний вид серед "пінгвіносусідів" українських полярників – субантарктичні.