-5 Київ
"Якщо запитувати загально, переважна більшість українців відповідає: так, мобілізація потрібна, країну потрібно захищати. Але далі починаються проблеми", – сказав він.
Соціолог зазначив, що в мирний час головним чинником соціального невдоволення в Україні було зростання цін, а мобілізація стала найбільш проблемною через те, що "тут дуже багато особистого".
"Ідеться не про абстрактну позицію, а про конкретних людей: чоловіків, синів, братів, близьких. Страх, що людина піде і може не повернутися. Це складно. Тут важко засуджувати людей. Тому маємо: на рівні принципу – "так, мобілізація потрібна", на рівні особистому – "але не я, не мій близький", – пояснив Головаха.
На його думку, проблеми виникають через те, що немає "дуже чіткої, прозорої системи мобілізації", яка б прописувала, "хто, коли, за якою чергою, на яких умовах".
"Ми розуміємо: без мобілізації Україна не зможе воювати далі. Ресурси вичерпуються. Є велика проблема ротації – люди воюють по чотири роки без повноцінної заміни. Але закон, який ухвалили, – недостатньо чіткий", – вважає Головаха.
За його словами, у програмі мобілізації має бути прописано такі стимули, як пільги, переваги, соціальні гарантії.
"І ще один важливий момент – приклад еліт. Так, є поодинокі випадки, коли представники еліт або члени їхніх родин служать. Але це не стало елементом масової свідомості. А мало б", – заявив Головаха.
Він навів дані соціологічних опитувань, згідно з якими до Збройних сил України рівень довіри доходить майже до 90%, а до територіальних центрів комплектування (ТЦК) – менше ніж 30%.
"Цю структуру потрібно чітко вписати в законні рамки: визначити права, обов'язки, межі повноважень, відповідальність. Якщо суспільство не хоче територіальних поступок, логічний висновок один: мобілізацію доведеться підтримувати. Треба підтримувати ТЦК. А підтримка можлива лише тоді, коли система справедлива, прозора і зрозуміла", – наголосив соціолог.
На його думку, українській владі варто діяти щодо мобілізації так, "щоб люди подумали: без цього ми просто не зможемо вижити".
