Садгірський районний суд міста Чернівці 18 січня засудив навідника кулеметного відділення до п'яти років ув'язнення умовно за відмову прибути в пункт тимчасової дислокації батальйону. Однак Чернівецький апеляційний суд 17 березня скасував умовний строк, засудивши чоловіка до реальних п'яти років ув'язнення.
Захисники засудженого подали скаргу у Верховний Суд, наголосивши на невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального злочину, і просили повернути умовний строк.
Сторона захисту пояснювала, що причиною відмови виконувати наказ командира стали сімейні обставини – батько військового, який також проходить службу в лавах ЗСУ, дістав контузію, а також травму хребта й ноги, удома залишилася мати із чотирма неповнолітніми дітьми.
Верховний Суд вирішив не змінювати вирок апеляційної інстанції й залишив реальний строк для військового. У суді аргументували це тим, що дії підсудного могли "привести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим".