Про це повідомляють на сайті DFB.
За словами президентки німецької федерації Клаудії Бокель, дозвіл на участь у змаганнях росіян та білорусів "викликав бурхливі дискусії як усередині організації, так і за її межами".
"Як і раніше, ми солідарні з людьми в Україні, які страждають від агресивної війни, – зазначила Бокель. – Ми хочемо дати чіткий сигнал, що ми хотіли б іншого результату. Ми все ще бачимо велику кількість відкритих питань… які унеможливлюють проведення турніру".
10 березня конгрес FIE всупереч категоричним запереченням української сторони вирішив допустити до міжнародних змагань фехтувальників із Росії та Білорусі, яких було усунено з міжнародної арени у березні 2022 року відповідно до рекомендації МОК.
Рішення про зняття санкцій з агресорів підтримало 89 членів конгресу FIE, 46 виступили проти. Воно набуде чинності з другої половини квітня 2023 року, до ЧС із фехтування в Мілані в липні, і дасть змогу росіянам та білорусам узяти участь у відбіркових змаганнях до Олімпійських ігор 2024 року в Парижі. Водночас рішення про те, чи зможуть спортсмени обох країн виступати під своїм прапором, залежатиме від рекомендації МОК.
Рішення конгресу FIE розкритикували у Федерації фехтування України. Воно викликає почуття "повної спустошеності всередині", відреагувала українська шаблістка, олімпійська чемпіонка Ольга Харлан.
13 березня МОК прокоментував рішення FIE. Олімпійський комітет фактично не висловив заперечень проти рішення допустити російських та білоруських спортсменів до змагань, а також заявив, що "будь-яка форма дискримінації несумісна з належністю до олімпійського руху".