-3 Київ
"Ні з чим не сплутати очі жінок. У нас у всіх зараз стали схожі очі. Ось ми їх можемо підмалювати, ми їх можемо... щось зробити з ними, можемо льодом по фізіономії пройтися, щоб мати нормальний вигляд, але очі в усіх втратили блиск. Вони або виплакані, або такі якісь відчужені. Або трошки з істерикою всередині. Але весь час на мокрому місці. Ось ці очі я бачу всюди", – поділилася Єфросиніна.
Вона розповіла, що її найбільше емоційно зачіпає на зустрічах із жінками з України.
"Зворушливо, коли жінки зізнаються, що досі не роблять манікюру. Зворушливо, коли я говорю: "Дівчатка, я зараз залишила дитину вдома. І так мені добре, тому що вони в мене на обличчі сидять цілими днями". І всі такі: "Так!" Зворушливо, коли жінки зізнаються в тому, у чому мало кому б зізналися. Ось це об'єднання горем – воно нас сильно відрізняє від усіх", – сказала телеведуча.
За її словами, раніше, коли люди бачили її на вулиці, віталися, посміхалися і соромилися підійти сфотографуватися.
"Зараз цього всього взагалі немає. Вони тебе бачать – вони йдуть і обіймаються. І миттєво починають плакати. І я розумію, що з людини виходить ця [напруга]. Вона ж мене відразу асоціює з домівкою", – зазначила телеведуча.
Вона розповіла про одну зустріч, яка відбулася у Парижі після благодійного заходу.
"У мене був дуже поганий день. Якийсь момент безпорадності. Постійна вина, що я поїхала. Усе це мене так піджерло і накрило мене. І я йду вулицею, і навіть цих барв Парижа не бачу. І назустріч мені йде двоє дівчат. І одна робить так: "Ой". І починає ридати: "Я вас мріяла побачити все своє життя". І вона починає вимовляти текст увесь мій, що життя закінчилося, що вона не знає, що їй робити далі. І вона мені каже: "Я собі загадала: якщо я колись зустріну Єфросиніну, я її обійму, усе їй це скажу – і в мене 100% налагодиться життя. Але я завжди знала, що цього не станеться: неможливо в Парижі зустріти Єфросиніну". А я приїхала на один день", – підкреслила співрозмовниця.
За словами Єфросиніної, завдяки цій зустрічі вона змогла знайти сили і сенс.
"Вона так довго мене обіймала, що я її вже пообіймала, я вже стояла, а вона трималася, як за дерево, за мене. І я думаю: "Тепер вона піде у своє життя – і ми більше ніколи не побачимося – зовсім іншою людиною, бо здійснилася якась її внутрішня фантазія. Ні, заради однієї такої зустрічі треба. Якщо таке відбувається, це ж щастя", – поділилася телеведуча.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
