+2 Київ
Дутчак брав участь в обороні Маріуполя Донецької області і був серед військовослужбовців, які утримували останній об'єкт у місті – завод "Азовсталь".
Азовець розповів, що командування гарнізону ухвалило рішення виходити з "Азовсталі", оскільки там було багато поранених військовослужбовців, яким уже було неможливо надавати медичну допомогу. "Треба було рятувати цих хлопців", – сказав Дутчак.
Він наголосив, що військові, які обороняли "Азовсталь", саме вийшли із заводу, а не здалися в полон.
"Командир сказав: "Хлопці, є домовленість. Ми виходимо. Ми не здаємося". Ніхто з азовців не піднімав рук, коли ми виходили. Так, на рівні плечей, коли нас обшукували. Але це був вихід під гарантії третьої сторони, – сказав Дутчак. – Тільки гарантії третьої сторони і слово російського офіцера: а нам дали слово російського офіцера, – а також цей вантаж величезної відповідальності перед нашими пораненими якраз і привів до того, що почали переговори про вихід гарнізону Маріуполя з "Азовсталі".
Азовець розповів, що пробув у колонії в Оленівці, на підконтрольній Росії території Донецької області рівно чотири місяці.
"Дуже запам'яталося, чому чотири місяці. Тому що Редіс, коли звертався до нас, сказав: "Хлопці, є така домовленість: урятують, обміняють поранених, а потім почнеться обмін безпосередньо бійців". Але було очевидно, що офіцерський склад обміняють в останню чергу. Так було нам очевидно на той час... Але водночас ми мали уявлення про Женевську конвенцію [про поводження з військовополоненими], нам обіцяли, що "Женеву" буде дотримано. Тож він сказав, що "щонайбільше три-чотири місяці, хлопці, – і нас обміняють", – згадав Дутчак.
Він розповів, що 21 вересня у колонії вийшов "на так званий плац" і згадав цю обіцянку Прокопенка.
"Кажу: "Хлопці, сьогодні 21-ше число. Я починаю хвилюватися. Вірю в командира нашого, вірю в наше керівництво, в Україну, але трішки хвилююся". І тут буквально минає якихось пів години – і починають називати списки для етапування. Але ми не знали, що нас на обмін ведуть, думали, що нас етапуватимуть чи в Донецьк, чи ще кудись, у Росію. Ось так сталося. Командир у нас пророчий", – сказав азовець.
