+1 Київ
В "Азові" Дутчак займається ідеологічною роботою, читає бійцям лекції з історії, військової педагогіки та військової психології. Він брав участь у захисті Маріуполя Донецької області, чотири місяці провів у полоні окупантів. Його звільнили у вересні в межах обміну полоненими.
Дутчак розповів, що під час полону він спілкувався із двома офіцерами Федеральної служби безпеки Росії.
"Якщо говорити про слідчих ФСБ – це, безумовно, люди з доброю освітою. Відчувався десь рівень МДУ. Це зрілі офіцери, у них зовсім інший підхід. Я можу помилятися, але [мені здалося] вони ставилися до цього як до роботи й бачили в мені опонента, ворога, але не лиходія. Тобто: "Ну така робота, дружку, така робота", – сказав Дутчак.
За його спостереженнями, що професійнішими були російські офіцери, то нейтральнішим було їхнє ставлення до військовополонених.
"Я не скажу, що вони стали нам менш ворогами або ми стали їм менш ворогами, але це все-таки були якісь зачатки цивілізованості", – наголосив азовець.
Про інших російських офіцерів у нього залишилися не такі спогади, особливо про співробітників Слідчого комітету.
"Дуже-дуже погане враження на мене справили офіцери з федерального Слідчого комітету Росії. Я таки думав, що це люди інтелігентніші. Чомусь – не знаю чому, – я думав, що це біла кістка, адже такий серйозний заклад, але ні. Це люди дуже низької культури й моралі. Вони допускали у спілкуванні такі речі, які неприпустимі, як на мене", – сказав Дутчак.
Він згадав, що вони постійно ображали військовополонених, матюкалися, погрожували, "навіть бравували своїм таким низьким інтелектом".
"Коли ти заходиш [а тобі]: "Ти хто такий? Доцент? Ага, значить, "Джентльмени удачі"? – "Ні. У вас моя особиста справа, кандидат [наук]". – "А, то ти захищався?" Я говорю: "Ну так". – "А що за тема дисертації?" – "Рефлексія метафізики держави Іммануїла Канта". І тут один із них починає кричати: "Ось бачиш! Німець, німець!" Ти дивишся на нього... "Ну так, Іммануїл Кант – німець, – кажу, – узагалі-то він російський підданий". А другий такий дивиться – на нього, на мене – і каже: "Ні, ну Кант – він не фашист, ні", – переказав один із діалогів зі співробітниками Слідкому азовець.
Дутчак уточнив, що до нього фізичного впливу під час допитів не застосовували, "але не всім так пощастило".
"А ті моменти, які можна було б кваліфікувати як тортури, – я про них говорити не буду", – сказав азовець.
