"Знаєте, мені запам'яталася дівчинка, яка фактично померла в мене на руках. У госпіталі, де я був після першого поранення. Мама із двома доньками вийшла на вулицю подихати свіжим повітрям, поки було тихо. Прилетів пакет "Градів", старша дитина отримала осколок, який пройшов десь у районі ключиці. Вона померла за п'ять – сім хвилин. Медики навіть нічого не встигли зробити. Я допомагав замотувати тіло. Мама в цей час плакала в сусідньому приміщенні", – сказав Жайворонок.
Він зазначив, що ніколи не забуде обличчя загиблої дитини.
"Я думав, що, коли війна закінчиться, знайду її могилу і принесу їй квіти. Такі дивні думки були. Але це я перебував у госпіталі й не знав, що в місті відбувається. А потім, коли повернувся до свого підрозділу, я побачив напівзруйноване місто. А це були перші числа березня. Уявіть, що було потім!" – наголосив боєць.
Азовець Вікіпедія: Маріуполь – це величезна братська могила, люди там згоряли цілими кварталами. Читайте повну версію інтерв'ю
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)