-3 Київ
Україна зацікавлена в міжнародній миротворчій місії на Донбасі, тому що режим перманентних бойових дій коштує країні по 500 життів щороку. Таку думку російський журналіст Аркадій Бабченко висловив в ефірі "Эха Москвы".
"Уведення миротворців – тут зараз одна з основних тем для розмови, безумовно. І тут питання, як домовляться і куди ці миротворці будуть входити. Якщо за лінією розмежування – це одне, якщо на кордоні – це зовсім інше. За лінією розмежування – зрозуміло, тут людей не влаштовує, хочуть, щоб миротворці стояли на кордоні України з Росією, безумовно", – зазначив він.
Журналіст не виключив, що російська влада може вдатися до нового витка війни на Донбасі.
"Коли жити стане гірше, жити стане нудніше. Безумовно, для диктатора немає кращого способу відволікання уваги, ніж війна. Перший кандидат у цьому плані – це, безумовно, Донбас. Однозначно. І я думаю, що ще якась досить велика війна на Донбасі все-таки ще буде. Я думаю, що ось ці перманентні обстріл і перемир'я – це просто поки пауза. Перша серія була – 2014-й, 2015-й, частково 2016 рік. Я думаю, що друга серія все-таки ще буде. Вона в будь-якому разі буде, тому що Україні в будь-якому випадку Донбас потрібно звільняти, відновлювати свій територіальний суверенітет", – підкреслив він.
Бабченко додав, що Донбас може стати для президента Росії Володимира Путіна картою у зовнішньополітичній грі.
"Відновити свій територіальний суверенітет на Донбасі Україна може тільки силою. Політично, мені здається, це неможливо. Так що друга серія буде в будь-якому випадку. Також я не відкидаю того, що це може бути і картою для гри в зовнішній політиці. Коли Володимир Володимирович образиться остаточно. Незважаючи на те, що в нього є ракета з ядерним двигуном і непередбачуваною траєкторією, з ним так ніхто і не стане дружити, це цілком може бути важелем тиску на зовнішній світ. Не захочете нам будувати "Північний потік" – ми вам зараз ще 10 тисяч осіб повбиваємо на Донбасі. Цілком можливо", – підсумував він.
5 вересня 2017 року президент РФ Володимир Путін заявив, що присутність миротворців ООН пішла б на користь урегулюванню конфлікту на сході України. Він висловився за те, щоб миротворчі війська було розміщено на лінії зіткнення сторін і "ні на яких інших територіях".
11 вересня в розмові з канцлером Німеччини Ангелою Меркель Путін припустив, що озброєна місія ООН може перебувати в районі конфлікту на Донбасі не тільки на лінії зіткнення. На його думку, вона має охороняти спеціальну моніторингову місію ОБСЄ.
Однак 22 вересня спікер МЗС РФ Марія Захарова сказала, що Росія згодна на розміщення миротворчої місії ООН тільки на лінії зіткнення, а не на всій території Донбасу.
Президент України Петро Порошенко на зустрічі із генсеком ООН Антоніу Гутеррішем 21 вересня 2017 року заявив, що тільки миротворча місія "зі всеосяжним мандатом" може сприяти відновленню миру на Донбасі.
В ООН почали підготовку відповідної резолюції.
28 жовтня спецпредставник Держдепартаменту США щодо України Курт Волкер назвав критично важливим передавання українсько-російського кордону в зоні АТО під контроль миротворців.
31 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що миротворці ООН, про яких говорив Волкер, стануть "окупаційними силами".
3 січня 2018 року в Києві міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель підкреслив, що миротворча місія ООН повинна перебувати на всій окупованій території Донбасу, а не тільки на лінії зіткнення.
18 лютого міністр оборони Швеції Петер Гультквіст заявив, що його країна готова сприяти миротворчій місії ООН, яку може бути розгорнуто в Україні. Швецію як державу, що не є членом НАТО, було запропоновано як можливу провідну державу у миротворчій місії для Донбасу в доповіді на замовлення колишнього генерального секретаря НАТО Андерса фон Расмуссена, яку подали вищим посадовим особам на Мюнхенській конференції з безпеки.
Згідно з доповіддю, ООН слід розглянути питання про розгортання на Донбасі місії, яка включає приблизно 20 тис. військовослужбовців із країн, що не входять у НАТО, і 4 тис. поліцейських.
