"У нас досить зброї, щоб зустріти ворога. Інша справа, що якщо буде широкомасштабне вторгнення, якщо буде залучено авіацію, якщо буде залучено інші інструменти впливу, це для нас буде певним викликом. Але я впевнений, що ми захищатимемо свою країну, це наша земля, і ми звідси нікуди забиратися не плануємо", – сказав секретар РНБО.
За словами Данілова, "загальна кількість сектору безпеки та оборони сягає приблизно 1 млн людей".
"Щодо військового компоненту, це публічна інформація. У нас 261 тис. військових, починаючи з 1 січня – склад наших Збройних сил. Але ми маємо на увазі, що у нас ще є сектор безпеки та оборони… У нас є наше громадянське суспільство, яке так само стане на захист нашої країни. І їх мільйони", – наголосив секретар РНБО.
Водночас Україна продовжує звертатися до країн-партнерів по військову допомогу, і вона її отримує, додав Данілов.
"Ми періодично від США, від інших держав отримуємо допомогу. Але у разі загострення нам потрібно буде її набагато більше. І всі партнери нам пообіцяли, що вони одразу це зроблять. Ми хотіли б, щоб допомогу надали вже зараз, – наголосив він. – Але є ситуація: "Давайте не провокуватимемо [президента РФ Володимира] Путіна". Але його не треба провокувати. Він сам собі може вигадати будь-що".
Контекст
Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, причому атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи Росія нападатиме на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримання безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
Голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко заявила 27 грудня, що Росія "не мала, і не має планів" нападати на Україну. Водночас Матвієнко повторила наратив Кремля про нібито "активне військове освоєння території України" з боку НАТО, що викликає у Москви "серйозну заклопотаність".
+4 Київ
