За словами Гармаша, він не бачив цього плану.
"Я вважаю, що не потрібно було його публікувати, оскільки це дипломатичний документ. Це не офіційні пропозиції Росії щодо вирішення конфлікту, це дипломатичний документ про продовження діалогу фактично. Президент правильно сказав: "Щоб нас не звинувачували, що ми не хочемо розмовляти чи щось виконувати", – розповів журналіст.
Він вважає, що "10 кроків" – це робочий документ, який надіслали з дипломатичною метою.
"За засіданнями тристоронньої контактної групи я бачу, що тут немає нічого нового абсолютно, крім того, що ми й так пропонуємо на кожному засіданні, – це підготовка обміну, відновлення перемир'я, обговорення законів, передбачених у Мінських угодах, а не планів, на яких наполягає зараз Росія. Тому я не бачу тут чогось екстраординарного, – сказав Гармаш. – Справді, Україна підписала зобов'язання імплементувати "формулу Штайнмаєра", затверджено її текст. Російська сторона блокує обговорення та можливість внесення до законопроєкту про особливості самоврядування в окремих районах цієї формули. Я не бачу в ній нічого страшного. Вона фіксує вкотре, що вибори на окупованій території мають відбутися відповідно до Конституції України, до законодавства України... І головне – ця формула ще раз фіксує, що вибори мають відбутися відповідно до стандартів ОБСЄ. Стандарти ОБСЄ вимагають контролю державою території, на якій ця держава проводить вибори. Тому мені здається, що ця формула – трохи роздута тема".
Контекст
У 2014 році, одразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" та розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.
Домовленості виконали частково. Планували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, проте цього не сталося. Від участі у переговорах у нормандському форматі відмовляється Росія, кажуть у МЗС України.
Лідери США, ФРН, Франції, Італії та Великобританії 6 грудня 2021 року зазначили, що РФ треба відновити переговори з Україною у межах нормандського формату.
За словами глави українського МЗС Дмитра Кулеби, Україна, Німеччина та Франція спільними зусиллями повертають РФ за стіл переговорів у нормандському форматі.
+1 Київ
