+14 Київ
На переговорах про врегулювання ситуації на Донбасі Україна опинилася перед складною дилемою, заявив 30 серпня в ефірі телеканала "Україна 24" член української делегації у тристоронній контактній групі, журналіст Сергій Гармаш.
"Наступна зустріч повинна бути присвячена проведенню виборів, тому нам самим потрібно визначитися в цьому питанні. Якщо в питанні безпеки дійсно є прогрес, то в політичних я не бачу ґрунту для компромісів, тому що Москва демонструє своє небажання йти на будь-які компроміси", – сказав він.
За словами журналіста, Росія "показує своє бажання розмовляти з Україною тільки мовою ультиматумів і при цьому намагається використовувати переговорний процес для суб'єктивізації своїх квазідержавних маріонеткових утворень".
"У таких умовах перед керівництвом України стоїть складний вибір: або приймати умови гри Москви заради самої можливості проведення саміту, йти на поступки та фактично приймати її концепцію громадянської війни в Україні. Або ризикувати проведенням зустрічі "четвірки", але домагатися розмови на рівних і безпечного для себе миру", – зазначив Гармаш.
Він вважає, що "у першому випадку Москва може дати мир, але це буде "русский мир".
"У другому нас чекає конфронтація на фронті й, можливо, втрата підтримки Франції та Німеччини. Зате ми зможемо зберегти самоповагу", – пояснив Гармаш.
У 2014 році, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей у вересні 2014 року (необхідність такого законодавства зафіксовано в Мінських угодах про врегулювання конфлікту на Донбасі). Парламент уже кілька разів продовжував його дію, попереднього разу – до 31 грудня 2019 року. 18 грудня Зеленський підписав закон про продовження особливого статусу до 31 грудня 2020 року.
У ст. 10 цього закону зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти тільки після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів. Решта статей закону не діє, зокрема: про амністію і недопущення кримінального переслідування учасників подій на Донбасі; про право мовного самовизначення жителів Донбасу і можливість використання російської мови в органах державної влади і місцевого самоврядування.
