Головний обвинувач Мілошевича в Гаазі: Ордер на арешт Путіна діятиме до кінця його життя

Війна в Україні

Президент Росії Володимир Путін, якого Міжнародний кримінальний суд дозволив заарештувати за підозрою у викраденні дітей в Україні, найімовірніше, не скоро постане перед судом. Про це британський адвокат і суддя Джеффрі Найс, який був головним обвинувачем на процесі у МКС над президентом Югославії Слободаном Мілошевичем, сказав 20 березня в інтерв'ю ВВС.

Найс висловив сумнів, що нинішній глава РФ опиниться в суді за нинішніх обставин. А отже, ордер на його арешт діятиме до смерті російського президента.

"Путін залишиться ймовірним злочинцем доти, доки не постане перед судом або його не передадуть суду й не виправдають. Це здається вкрай малоймовірним, тому він залишиться ймовірним злочинцем до кінця свого життя", – сказав британський суддя.

ВВС також повідомляє, що головний прокурор МКС Карім Хан у розмові з журналістами заявив, що ордери проти Путіна, а також омбудсменки з прав дитини Марії Львової-Бєлової було "засновано на даних судово-медичної експертизи, перевірці й тому, що казали ці дві людини".

"З дітьми не можна поводитися як із військовими трофеями, їх не можна депортувати. Для цього виду злочинів не потрібно бути юристом, потрібно бути людиною, щоб зрозуміти, наскільки це обурливо", – сказав Хан ВВС.

Контекст

17 березня МКС видав ордер на арешт Путіна і Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих районів України до Росії.
Тепер Путін має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину – незаконній депортації та переміщенні українських дітей, зазначили в Офісі генпрокурора України.
Речник Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи рішення МКС, заявив, що у Кремлі "саму постановку питання вважають обурливою й неприйнятною".
МКС розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду й воєнних злочинів. Він діє на підставі Римського статуту, ухваленого 1998 року, він набув чинності із 2002 року. Юрисдикція суду поширюється лише на ті держави, які ратифікували Римський статут. Його підписало й ратифікувало 122 країни, 31 – лише підписала.
Росія підписала цей документ 2000 року, але не ратифікувала. 16 листопада 2016 року Путін доручив МЗС РФ повідомити генерального секретаря ООН про намір Москви покинути Римський статут. У МЗС РФ звинуватили МКС у неефективній та односторонній роботі, а також заявили, що суд не виправдав покладених на нього сподівань.
Україна підписала Римський статут 2000 року. Вона також досі не ратифікувала його, але 2015 року повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності й воєнних злочинів, скоєних із початку агресії РФ.