За його словами, Путін може опинитися в суді навіть за умови, що Росія не ратифікувала Римського статуту.
Як приклад Хан навів судові процеси над колишнім президентом Югославії Слободаном Мілошевичем та експрезидентом Ліберії Чарльзом Тейлором.
"Усі вони були могутніми, впливовими людьми, але опинилися в залах суду", – підкреслив Хан.
Він також додав, що в деяких питаннях МКС досі діяв повільно, тому "треба прискоритися".
Контекст
17 березня МКС видав ордер на арешт Путіна й уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих районів України до Росії.
Тепер Путін має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину – незаконної депортації та переміщення українських дітей, зазначили в Офісі генпрокурора України.
Спікер Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи рішення МКС, заявив, що в Кремлі "сам підхід до питання вважають обурливим та неприйнятним".
МКС розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду та воєнні злочини. Він діє на підставі Римського статуту, ухваленого 1998 року, який набув чинності з 2002 року. Юрисдикція суду поширюється лише на держави, які ратифікували Римський статут. Його підписало і ратифікувало 122 країни, 31 – лише підписала.
Росія підписала цей документ 2000 року, але не ратифікувала. 16 листопада 2016 року Путін доручив МЗС РФ повідомити генерального секретаря ООН про намір Москви покинути Римський статут. У МЗС РФ звинуватили МКС у неефективній і односторонній роботі, а також заявили, що суд не виправдав покладених на нього надій.
Україна підписала Римський статут у 2000 році. Вона також досі не ратифікувала його, але у 2015 році повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних із моменту початку агресії РФ.