+13 Київ
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Юрій Гримчак у коментарі телеканалу NewsOne розповів про кілька варіантів розвитку подій на Донбасі.
"Перший – це здатися. Скласти зброю, розпустити армію, увійти в Росію як малоросійський федеральний округ. Тоді буде мир, не буде обстрілів. Щоправда, жити будемо погано і не довго", – підкреслив посадовець.
Ще один сценарій, за його словами, полягає у звільненні окремих регіонів Донецької і Луганської областей. Гримчак переконаний, що українська армія у змозі зробити це за два тижні.
На думку заступника міністра, найвірогіднішими для врегулювання ситуації на Донбасі є "хорватські сценарії".
"У Хорватії були Сербська Країна і Східна Славонія. Сербську Країну звільнили військовим шляхом – шляхом операції хорватської армії, але сербська армія залишилася в казармах і не пішла назустріч хорватській армії. Мілошевича (президент Сербії Слободан Мілошевич. – "ГОРДОН") на той момент поставили в такі умови, що він дав гарантії, що його армія не буде втручатися у воєнний конфлікт", – нагадав Гримчак.
Водночас основним варіантом він назвав "хорватський", який передбачає введення миротворчої місії на територію Донбасу і виведення звідти іноземних військ.
"Також необхідно роззброїти бойовиків, створити міжнародну перехідну адміністрацію для передання цих територій під контроль України", – додав заступник міністра.
Збройний конфлікт на сході України почався у квітні 2014 року. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України та проросійськими бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей.
Представники України, Росії, США, Німеччини та Франції ведуть переговори про розміщення миротворців на Донбасі з вересня 2017 року.
Українська сторона виступає за те, щоб миротворці взяли під контроль усю окуповану територію, зокрема неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону.
На думку міністра оборони України Степана Полторака, кількість миротворців залежить від того, яка мета стоятиме перед місією – підтримання миру чи примушення до миру. У першому випадку мова йде про 10–25 тис. військових, у другому – про 35–40 тис.
