"Росія зараз є фактором світової небезпеки. Починаючи з ядерної зброї чи Каховки, знаєте… Тому треба ліквідувати. Загроза Росії – це світова проблема. Ми сидимо на міні, а міна називається "Росія". Тому перемога України – це не тільки перемога України. Це шанс на краще... Знаєте, навіть не кращий світ. Я, на жаль, уже не в тому віці, щоб мріяти. Я не вважаю, що світ буде радикально кращим. Але бодай утримати його на грані перед знищенням. І відвернути цю загрозу. Пробувати зупинити цю стрілку, щоб вона пішла в інший бік. І це вже буде завдання", – сказав він.
За словами історика, "ми живемо у реальному світі, у цьому світі зло ніколи не зникне".
"Просто нам треба його мінімалізувати. Навчитися з ним жити так, щоб воно було мінімальним. Терпимим, що називається. Я вважаю, що перемога України дуже сильно понижує рівень зла у світі", – зазначив Грицак.
Він погодився з думкою, що це "відтягує стрілку годинника Судного дня".
"Це дійсно питання виживання людства. Зараз дуже багато пишуть, скільки загроз застає світ. І про це є цілі книжки, які враховують, зрештою, останню епідемію COVID-19. Ми розуміємо, що тепер це буде частіше. Дякувати богу, що COVID-19 був досить м’яким, хоча коштував дуже багато життів. Але ми розуміємо сучасний стан екології. І поширення комунікаційних зв’язків приводить до того, що шанси на появу нової епідемії досить високі. І невідомо, чи вона буде сильніша чи слабша, ніж епідемія COVID-19. Я не говорю вже про інші фактори, наприклад, як штучний інтелект, який є великою загрозою. Але ми навіть не можемо справитися з такою простою загрозою, як російська. Бо ці загрози набагато складніші. А ми говоримо про просту фізичну загрозу. І навіть з нею ми не можемо справитися", – пояснив Грицак.
Він назвав це "трагедією людської історії".
"Тобто єдина сила, яка може справитися з російською агресією, – це не Організація Об’єднаних Націй, це не Червоний Хрест, а Збройні сили України", – заявив Грицак.
Грицак: Перемогою України буде перетворення Росії на нормальну країну, яка не воює із сусідами. Це можливо, але тільки під тиском. Читайте повну версію інтерв'ю