Один із них – 22-річний Влад, уродженець Старого Самбора Львівської області, другий – уродженець Балаклії Харківської області, 28-річний Вадим. Прізвищ військовослужбовців у матеріалі не зазначають.
Влад розповів журналістам, що прийшов на службу після закінчення військової академії.
"Мій шлях у війську почався із 17 років. Я пішов в академію, Чотири роки там навчався, зараз служу в 24-й бригаді. Почалася війна, по-іншому ніяк. Якби ми не прийшли зараз сюди, вони прийшли б до нас. Найбільшим тригером для мене стало вбивство [депутата Горлівської міськради Володимира] Рибака. Знаєте такого? Мені показало, що по цю сторону вони прийшли не якусь свою ідею відстоювати, вони прийшли знищувати Україну… Вони вбили депутата Рибака, бо він не дав скинути український прапор. За це нема прощення", – сказав військовослужбовець.
22-річний уродженець Старого Самбора. Фото: suspilne.media
Він каже, що останнім часом окупанти використовували для атак великокаліберні кулемети, гранатомети та стрілецьку зброю.
"Прицільна стрільба відбувається, вже коли вступаєш у сам бій. Може бути виманююча прицільна стрільба, щоб ми відповіли і вийшли на снайпера. І снайпер уже, відповідно, знищив вогневу точку. Слава Богу, в нас такого ще не було. Були обстріли, снайперські, але ніхто не постраждав", – сказав військовослужбовець, зазначивши, що за рік перебування у зоні ООС його цінності змінилися.
"Головне – мирного неба і перемоги у війні. Якщо ми не переможемо, України більше не буде", – резюмував він.
Другий співрозмовник Суспільного воює за Україну на Донбасі з 2014 року, був поранений в одному з боїв 2015-го, протягом трьох років він проходив реабілітацію, а потім повернувся на фронт.
28-річний уродженець Балаклії. Фото: suspilne.media
"У 2014 році була більша волонтерська допомога – і формою, і їжею. Були більше на самозабезпеченні. Армія давала нам зброю, боєприпаси, це зрозуміло, техніка. Яка-небудь, радянська, їздило щось. Зараз армія вже на рівень вища, видається повне забезпечення, форма, грошове забезпечення. Якщо порівнювати 2014 рік, у мене була зарплата 2400 грн. І 3 тис. АТОшні", – розповів він про забезпечення військових.
28-річний уродженець Харківської області вірить, що війна завершиться на користь України.
"Бажано, щоб війна закінчилася, звичайно, на нашу користь. Я принаймні вірю в це. Залишитись живими, повернутися додому, до родин, побачити своїх дітей, родичів", – сказав він.