+5 Київ
Про це йдеться у статті головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного й першого заступника голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардепа від "Європейської солідарності" Михайла Забродського для "Укрінформу", опублікованій 7 вересня.
"Окремо стоїть питання тривалості зазначеного конфлікту. Адже в жодному уявленні він уже не вкладається ані в рамки анонсованого російського "бліцкригу", ані у тривалість активних фаз бойових дій у війнах початку ХХІ сторіччя. У будь-якому випадку тривалість війни вже вимірюється місяцями. І є всі підстави вважати, що цей часовий рахунок перетне календарні межі 2022 року", – ідеться у статті.
Залужний і Забродський у розділі про ймовірні подальші цілі РФ на війні пишуть, що для противника "видно певні перспективи" на ізюмському та бахмутському напрямах.
"Імовірною кінцевою метою таких дій може розглядатися вихід на адміністративний кордон Донецької області. Ще більш привабливою для противника може виглядати перспектива просування на запорізькому напрямку. Вона забезпечує подальші дії на північ і створення прямої загрози оволодіння Запоріжжям та Дніпром, що, у свою чергу, призведе до втрати українською стороною контролю над значною частиною Лівобережної України. Не виключені з порядку денного і повернення до задуму захопити Київ та загроза повторного розгортання бойових дій із території Республіки Білорусь. Але найбільше можливостей відкриває подальше просування на південнобузькому напрямку з оперативного плацдарму на правому березі річки Дніпро", – вважають головнокомандувач і нардеп.
За їхньою оцінкою, якщо РФ зможе досягти успіху на півдні, це може мати подвійний ефект.
"З одного боку, цілком реальні перспективи оволодіння Миколаєвом та Одесою. З іншого – створення загрозливого напрямку в бік Кривого Рогу, а в подальшому – й загрози центральним та західним регіонам України", – ідеться у статті.
Залужний і Забродський не стали озвучувати умови, за яких РФ "буде вимушена реалізовувати такий імовірний задум".
"Водночас не станемо й відкидати весь спектр супутніх стратегічних і навіть глобальних проблем для РФ. Можна згадати і міжнародну ізоляцію, і частковий економічний тиск у вигляді міжнародних санкцій, складнощі із загальною мобілізацією та нестачу сучасного озброєння та обладнання, яка з часом буде лише гострішою", – зазначили вони.
Для успіху на півдні Росії потрібно зберегти контроль над окупованим Кримом, оскільки півострів "був і залишається основою для ліній комунікацій на південному стратегічному фланзі російської агресії", ідеться в матеріалі.
"Територія півострова дозволяє розміщення значних угруповань військ та запасів матеріальних засобів. Нарешті, у Криму – головна база Чорноморського флоту й мережа аеродромів для нанесення авіаційних ударів практично на всю глибину території України. Окремі аналітики схиляються до думки, що саме контроль над територією півострова Крим є центром тяжіння для російських сил у цій війні", – вказали Залужний і Забродський.
За їхньою оцінкою, ситуація, у якій будуть ЗСУ 2023 року, не здається однозначною, для ЗСУ ситуація "представлятиме собою складну комбінацію з фактичного положення лінії зіткнення, наявних ресурсів і комплекту боєздатних військ і, вочевидь, знаходження стратегічної ініціативи в руках противника".
Контури лінії зіткнення на ізюмському та бахмутському напрямках мають невигідну для ЗСУ конфігурацію – "суттєві вклинення" противника стримують будь-який оперативний маневр для українських військ і потребують подвійного комплекту сил для його стримування, наголошують у статті.
"Особливо гостро це відчувається через нестачу засобів вогневого ураження та ППО, – додали Залужний і Забродський. – Не краще виглядає й ситуація на півдні та сході. Уже зазначалося про загрозу просування противника в напрямку Запоріжжя. Додатково не зникає небезпека розвитку противником часткового успіху з напрямку Гуляйполя, що за певних умов може створити загрозу охоплення всього угруповання українських військ на сході. Наявність у противника оперативного плацдарму на правому березі річки Дніпро вимагає додаткових зусиль для запобігання його розширенню".
Єдиний, за оцінкою авторів статті, шлях для того, щоб кардинально змінити ситуацію, – завдання 2023 року "кількох послідовних, а в ідеальному випадку – одночасних контрударів".
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
