Єрмак: Фіксація бажання вступити в НАТО в Конституції – це не захист від війни

Єрмак: Фіксація бажання вступити в НАТО в Конституції – це не захист від війни За словами Єрмака, нова система безпеки має бути готова будь-якої хвилини без додаткових рішень надати повну підтримку країні, на яку напав агресор
Фото: Офіс Президента / Twitter
Прописане в Конституції бажання України вступити до НАТО не захищає її від воєнного вторгнення. Про це 31 березня написав у Facebook глава Офісу президента України Андрій Єрмак.

Єрмак наголосив на необхідності створення нової ефективної системи безпеки у світі.

"Фіксація бажання вступити в НАТО в Конституції – це не захист від війни. Ми потребуємо справжнього захисту. Ми переконані, що наша армія вище за рівнем, ніж деякі армії НАТО, і, можливо, завтра НАТО скаже: "Заходьте в НАТО", але якщо це не станеться – ми маємо побудувати працюючу систему безпеки, нову систему безпеки, у центрі якої буде Україна", – сказав він.

За словами Єрмака, нова система має бути готова будь-якої хвилини без додаткових рішень надати повну підтримку країні, на яку напав агресор.

"Нові гарантії – система безпеки 24/7, коли в разі агресії без будь-яких додаткових рішень ми можемо отримати повну підтримку – військову, фінансову, дипломатичну, гуманітарну. Це як сервіс 911, коли 24 години на добу ти маєш можливість набрати й отримати допомогу", – зазначив глава ОП.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року Рада ухвалила закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.

1 березня 2022 року, на тлі масового воєнного вторгнення РФ в Україну, Зеленський заявив, що якщо Альянс не готовий прийняти Україну у свої лави, то має надати їй гарантії безпеки. "Наші партнери, якщо вони не готові прийняти Україну в НАТО... тому що Росія не хоче, щоб Україна була в НАТО, мають розробити спільні гарантії безпеки для України", – сказав він.

За словами голови фракції "Слуга народу" в Раді Давида Арахамії, Україна готова розглянути прямі гарантії безпеки від різних країн як альтернативу членству в НАТО.

18 березня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук допустив можливість зміни Конституції щодо євроатлантичної інтеграції України за підсумками переговорів із Росією про припинення війни. Представник президента в Конституційному Суді, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський наголосив, що під час воєнного стану Конституцію міняти не можна.

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях Читати