"Парламент закликає Росію та підтримуваних Росією сепаратистів на сході України дотримуватися угод про припинення вогню. Окрім того, депутати Європарламенту закликають Росію конструктивно брати участь у нормандському форматі (збираючи представників Німеччини, Росії, України та Франції), щоб спробувати врегулювати війну на Донбасі, і в тристоронній контактній групі, а також виконати свої міжнародні зобов'язання, зокрема, щодо Мінських угод та Конвенції ООН з морського права", – ідеться у повідомленні.
Європарламентарі у резолюції висловили відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів.
За резолюцію віддало голоси 548 депутатів, 69 – проголосували проти, 54 – утрималися. У документі Європарламент також засудив нарощування військ РФ біля кордону з Україною, висунув вимогу до російського уряду відвести сили та "припинити погрожувати сусідній країні".
Також євродепутати заявили, що у разі нової агресії з боку РФ у наступному санкційному пакеті її мають від'єднати від міжнародної міжбанківської системи SWIFT.
Окрім цього, Європарламент у контексті євроатлантичних прагнень України заявив, що країни під час вибору союзів не потребують схвалення інших держав.
Також депутати закликали не запускати газопровід "Північний потік – 2" незалежно від того, чи буде він відповідати європейському законодавству, і знизити енергетичну залежність від Росії.
Контекст
Відразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти та докази.
За даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, за час збройного конфлікту на Донбасі загинуло майже 14 тис. українців, із них 4 тис. – цивільні особи, зокрема 158 дітей.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного й усеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
За рік дії перемир'я загинуло 45 українських військовослужбовців та 163 дістали поранення, повідомляли у ТКГ 27 липня. 18 жовтня у ЗСУ поінформували, що з початку 2021-го в боях на Донбасі загинуло 55 українських військовослужбовців, 217 було поранено.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил та засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" та розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.
Домовленості були виконані частково. Планували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, проте цього не сталося. Від участі у переговорах у нормандському форматі відмовляється Росія, кажуть у МЗС України.
Лідери США, ФРН, Франції, Італії та Великобританії 6 грудня 2021 року зазначили, що РФ треба відновити переговори з Україною у межах нормандського формату.
За словами глави МЗС Дмитра Кулеби, Україна, Німеччина та Франція спільними зусиллями повертають РФ за стіл переговорів у нормандському форматі.
+3 Київ
