-1 Київ
Жінка з Одеси понад рік тому переїхала до Бучі, але після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну з півторарічним сином поїхала до Чехії.
"Коли вночі [24 лютого] вони почали нас бомбити, я впала в якийсь ступор, обійняла сина і просто сиділа на ліжку, нікуди не хотіла. Чоловік умовив мене. Зійшлися на тому, що він відвезе нас до Житомира, а сам повернеться назад по речі й нашого кота Макса. Я взяла один рюкзак, чоловік був просто у спортивному костюмі. Коли ми доїхали до межі Київської області, почали телефонувати сусіди й говорити, що селище бомблять і висадився десант. Ми зрозуміли, що нікуди повертатися", – розповіла вона.
Під час окупації Бучі в її будинку жили російські військові.
"У Макса завжди повні миски води та корми, але це все одно на кілька днів. Ми зателефонували сусідам, попросили вибити вікна, але не встигли. Росіяни поставили у нас у дворі свій БТР, вирили вздовж паркану окоп. Сусід-дідусь не виїхав і з підвалу нам розповідав, що відбувається... Спочатку Макса бачили в селищі – він один такий рудий", – сказала вона.
Після окупації жінка виявила, що її будинок було розбито і пограбовано.
"Меблі зіпсували, пообписували матюками, особисті речі витрусили із шаф. Усе лежало в купі біля виходу. Напевно, збиралися вкрасти, але не встигли. А в дитячій кімнаті наші сапери виявили розтяжку з гранатою. Ми почали шукати Макса. Я сподівалася, що він живий і його вивезли волонтери, які рятували домашніх тварин. 38 днів я вперто вірила, що він живий. Без доказів, усупереч тому, що всі писали, що в нашому селищі було пекло. Напевно, задовбала всі фонди й волонтерські центри та групи підтримки Гостомеля і Бучі", – заявила Кукурузка.
Місяць тому їй зателефонували на Viber із Білорусі.
"На кулоні були ваші контакти, ми не знали, дзвонити чи ні і як ви поставитеся до білорусів після всього, що відбувається", – сказала жінка, яка телефонувала.
Кукурузка розповіла, що кота вкрали російські військові. Він проїхав 300 км на броні російського БТР разом із вкраденою у мешканців Бучі та Ірпеня побутовою технікою. У районі Гомеля у Білорусі кіт утік і прибився до місцевих жителів.
"Я спочатку подумала, що мене розводять. Але дівчина скинула фотографію Макса і нашийника з кулоном – там на звороті QR-код із моїми контактами", – повідомила власниця кота.
Білоруські волонтери допомогли зробити Максу новий ветеринарний паспорт та чип, потім тварину передали польським волонтерам. Після цього кота привезли до Чехії, де зараз мешкає його господиня.
"Дивно, але слова про те, що кіт з України і що ми жили в Бучі, спрацьовували як код: ніхто з мене не взяв грошей, під час першого знайомства онлайн просили вибачення. За Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, за те, що так усе", – розповіла Кукурузка.
